Миття та очищення машин

Загальні відомості. Очищення та миття машин і деталей — дуже важливий технологічний процес, який має великий вплив на культуру виробництва, продуктивність і якість ремонту машин. Щоб уявити обсяг робіт і масштаби затрат на цей комплекс, достатньо сказати, що під час експлуатації й ремонту щорічно піддається миттю стільки ма­шин, скільки їх випускається за 6…7 років.

Дослідженнями встановлено, що при поганому очищенні повер­хонь деталей сучасних машин ресурс їх знижується на 20…50%. Повне видалення всіх забруднень значною мірою поліпшує якість дефектації, відновлення деталей, знижує появу браку і на 6…8% підвищує про­дуктивність праці на розбиральних та складальних операціях.

Види і характеристика забруднень. Вибір способів очищення знач­ною мірою залежить від характеру забруднень, конфігурації деталей і місць відкладання забруднень. Основним фактором у виборі способу очищення є вид забруднень. Забруднення тракторів і автомобілів, які працюють у складних умовах сільськогосподарського виробництва, поділяють на такі види: відкладення нежирового походження (пил, рослинні рештки) і маслянисто-грязьові; відкладення отрутохімікатів; залишки мастильних матеріалів; вуглецеві відкладення; накип; коро­зія; залишки лакофарбових покриттів; технологічні забруднення.

Відкладення нежирового походження, отрутохімікатів і маслянис­то-грязьові утворюються, як правило, на зовнішній поверхні машин та їх агрегатів. Пил, грязь, рослинні рештки і отрутохімікати в процесі експлуатації машин потрапляють на сухі й маслянисті поверхні. Та­кі забруднення можна видалити порівняно легко. Залишки отрутохі­мікатів потрібно не тільки видаляти з поверхні, а й знезаражувати.

Залишки мастильних матеріалів є на всіх деталях машин, які пра­цюють у механізмах, що потребують змащування. Це найбільш поши­рені забруднення, для видалення яких потрібні спеціальні препарати та умови очищення. Під час роботи під дією навколишнього середо­вища рештки мастильних матеріалів окислюються і розкладаються, в результаті чого зчеплення їх з поверхнями деталей зростає.

Вуглецеві відкладення — це продукти термоокислення мастильних матеріалів і палива. Такі відкладення утворюються на деталях дви­гунів внутрішнього згоряння і залежно від ступеня окислення поділя­ються на нагари, лакові плівки, осади й асфальтосмолисті речовини.

Нагар утворюється при згорянні палива і мастил. Він осідає на стінках камер згоряння, днищах поршнів, клапанах, іскрових свіч­ках запалювання, форсунках і випускних колекторах.

 

Лакові плівки утворюються під дією високої температури на масляні шари невеликої товщини. Вони відкладаються на шатунах, внутрішніх поверхнях поршнів, колінчастих валах та інших дета­лях.

Осади, утворені з продуктів окислення масла, палива, сажі, пилу, води, частинок від спрацьовування деталей тощо, осідають у під­доні картера, масляних каналах, клапанній коробці, у масляному фільтрі, на стінках маслоприймача.

Асфальтосмолисті речовини (асфальтени, карбени і карбоїди) утворюються під дією високих температур і кисню повітря. Це тверді частинки, які входять до складу осадів, спричинюють абра­зивну дію на деталі і прискорюють спрацьовування їх.

Накип відкладається на поверхнях циркуляції води в системі охо­лодження двигунів. Він утворюється в результаті виділення солей кальцію, магнію при нагріванні води до температури 70…80°С. Тепло­провідність накипу в 60… 100 разів нижча від теплопровідності металу. Тому навіть незначний шар накипу погіршує умови теплообміну і при­зводить до перегрівання деталей двигуна.

Корозія — гідрат окису заліза (іржа) утворюється в результаті хі­мічного та електрохімічного руйнування металів. Корозії піддаються деталі системи охолодження двигуна, де переважно відбуваються електрохімічні процеси, та всі інші металеві поверхні.

Лакофарбові покриття як вид забруднень часто умовно називають терміном «стара фарба». У процесі експлуатації лакофарбові покрит­тя, які захищають поверхні деталей машин від корозії, частково руй­нуються, а іноді приховують дрібні тріщини та інші дефекти. Крім то­го, стара фарба забруднює при ремонті робоче місце, інші деталі, утруднює зварювальні роботи, тому перед ремонтом її треба вида­ляти.

Технологічні забруднення на деталях і вузлах утворюються в про­цесі ремонту, складання й обкатки агрегатів — це металева стружка, залишки притиральних паст, шліфувальних кругів тощо. їх також треба своєчасно й ретельно видаляти, оскільки вони можуть стати причиною підвищеного спрацьовування тертьових поверхонь деталей.

Способи запобігання і видалення забруднень. Якість очищення (миття) деталей від забруднень можна підвищити двома способами: запобіганням або зниженням процесів утворення забруднень; розроб­кою і впровадженням ефективних прийомів очищення (миття) де­талей.

Запобігти утворенню забруднення можна такими способами: вве­денням присадок у паливо і мастила, нанесенням антиадгезійних і протикорозійних покриттів, підвищенням рівня технічної експлуатації машин.

Введення присадок зменшує корозійну активність нафтопродуктів, а також сповільнює утворення вуглецевих відкладень.

Нанесення відповідних покриттів виключає або значно зменшує зчеплення з очищуваною поверхнею, а також надійно захищає поверх­ню від корозії.

Підвищення рівня технічної експлуатації охоплює широке коло питань, починаючи від заправляння машин водою, паливом, масти­лом і закінчуючи великим комплексом виконуваних операцій під час технічного обслуговування.

Усі заходи, спрямовані на запобігання забрудненням, не виключа­ють повністю утворення їх. У машинах, які надходять на ремонт, практично є всі види забруднень. Тому вирішального значення набуває інший спосіб — ефективне очищення машин у процесі ремонту.

Найбільшого поширення набули такі способи миття й очищення: фізико-хімічний, електрохімічний, ультразвуковий, термічний і меха­нічний.

Фізико-хімічний спосіб очищення (струминний і в ваннах) поля­гає в тому, що забруднення з поверхонь деталей видаляють водними розчинами різних препаратів або спеціальними розчинниками при від­повідних умовах (режимах). Основні умови високоякісного фізико- хімічного очищення водними розчинами: висока температура мию­чого хімічного розчину (75…95°С), вібруючий потік або струмені при значному тиску та ефективні миючі властивості. Цей спосіб набув найширшого застосування на ремонтних підприємствах.

Електрохімічне очищення відбувається у струмопровідному елек­троліті на постійному або змінному струмі. Частіше використовують постійний струм. Процес проводять при густині струму 3…10 А/дм2 очищуваної поверхні. Із збільшенням густини струму процес знежи­рювання поверхні зростає. Метод електрохімічного очищення широко застосовують при підготовці деталей до гальванічних, полімерних і ла­кофарбових покриттів.

Ультразвуковий спосіб очищення полягає в передачі енергії від випромінювача ультразвуку через рідке середовище до очищуваної поверхні. Коливання частотою 20…25 кГц створюють великі приско­рення і спричинюють появу в рідкому середовищі дрібних пухирців, при розриванні яких у мікрооб’ємах виникають гідравлічні удари великої сили, що руйнують вуглецеві відкладення протягом 2…З хв, а масляні плівки за ЗО…40 с. Ультразвуковий спосіб застосовують в ос­новному для очищення дрібних деталей складної конфігурації (дета­лі карбюраторів, паливних насосів, електрообладнання і т. д.).

Термічний спосіб застосовують для очищення деталей від най­більш стійких вуглецевих відкладень (нагару, асфальтенів тощо). Деталь вміщують у термічну піч, нагрівають до температури 600… 700°С, витримують 2…З год, потім повільно охолоджують разом з піч­чю. Якщо в деталях не виявлено короблення, то нагар можна видали­ти, випалюючи його газовим полум’ям.

Механічний спосіб полягає в очищенні поверхні деталі вручну скребками, щітками тощо або механізовано — кісточковим дрібняком, абразивними та іншими матеріалами, які подаються разом з повіт­рям, водою або миючим розчином.

Миючі розчини і препарати

Вода і розчини каустичної соди. Відкладення на зовнішній поверх­ні машин і збірних одиниць, які складаються із пилу, грязі, решток рослинності та інших забруднень нежирового походження, видаляють струменем води, підігрітої до температури 70…80°С. Для видалення з поверхні паливо-мастильних матеріалів застосовують 1…2%-ний роз­чин каустичної соди у воді. Ці самі розчини використовують для ви­далення й інших забруднень. Вони мають порівняно низьку продук­тивність, а підвищення концентрації більш як на 6% спричинює ко­розію і збільшує витрати соди. Крім того, розчини каустичної соди шкідливо діють на шкіру людини і руйнують деталі з алюмінію та йо­го сплавів.

Синтетичні миючі засоби  — це суміші лужних солей і по­верхнево-активних речовин. Вони призначені для очищення машин, збірних одиниць і деталей від масляних та вуглецевих відкладень і випускаються промисловістю у вигляді білого й світло-жовтого по­рошку або гранул. Ці миючі засоби не токсичні, не горючі, вибухобезпечні, добре розчиняються у воді і дають можливість очищати де­талі з чорних та кольорових металів в одному потоці без спеціального споліскування.

Недолік цих миючих засобів — підвищене піноутворення при кон­центрації понад 35 г/л і при зниженні температури нижче 70°С. Тому в процесі очищення треба підтримувати температурний режим.

Препарати МС-6, МС-16 і МС-18 застосовують переважно для ви­далення масляно-грязьових, смолистих і асфальтосмолистих відкла­день у машинах із струминним та циркуляційним очищенням деталей і агрегатів. Концентрація розчинів 15…25 г/л при температурі розчину 75…85°С.

Препарати МС-8 і МС-15 застосовують при струминному і заглиб­ному (виварюванням) очищенні деталей від міцних вуглецевих від­кладень. Концентрація розчинів при заглибному очищенні 20…25 г/л, температура 80…100°С.

Синтетичні препарати типу лабомід призначені для такого самого очищення, як і препарати МС, з використовуванням їх у струминних та заглибних машинах.

Препарати «Лабомид-101» і «Лабомид-102» застосовують для ви­далення масляно-грязьових і асфальтосмолистих відкладень при стру­минному очищенні. Концентрація розчинів 10—15 г/л, температура 70…85°С.

«Лабомид-203» аналогічно препарату МС-8 використовують для видалення легких асфальтосмолистих відкладень при заглибному очи­щенні, оскільки він має підвищену піноутвореність. Концентрація роз­чину 20…30 г/л, температура 80…100°С.

«Лабомид-315» застосовують для очищення деталей від міцних асфальтосмолистих і вуглецевих відкладень у ваннах без підігрівання розчинів (при температурі 15—20°С) і без механічного впливу. Пре­парат відновлює пропускну здатність фільтрувальних елементів, не­горючий, невибухонебезпечний і легко регенерується.

Технічні препарати «Темп-100» і «Темп-100А» являють собою су­міші лужних солей, поверхнево-активних речовин і пасиваторів. їх застосовують для струминного очищення деталей, збірних одиниць від масляно-грязьових відкладень і захисту відмитої поверхні від ко­розії (пасивації). Концентрація розчинів 10…20 г/л, температура 60…75°С.

Миючий препарат «Комплекс» призначений для струминного і пароструминного очищення обприскувальної апаратури від отрутохімі­катів та інших шкідливих забруднень. Концентрація розчину 10… …15 г/л, температура 80…95°С.

Органічний препарат АМ-15 застосовують для очищення деталей двигунів від міцних смолистих відкладень у ваннах. Він являє собою розчин поверхнево-актпвних речовин в органічних розчинниках. Пре­парат токсичний, пожежо- і вибухонебезпечний, тому при користуван­ні ним робочі місця треба обладнувати відсмоктувачами. Температу­ра розчину не повинна перевищувати 40°С і при цьому слід дотриму­ватися відповідних заходів пожежної безпеки.

Розплав солей та лугів у ванні при температурі 400…450°С реко­мендований ГОСНИТИ як високоефективний засіб для видалення стійких (нагар, накип тощо) забруднень. Залежно від виду і ступеня забруднень деталей до складу соляної ванни включають такі компо­ненти за масою (%): каустичну соду — 50…70, натрієву селітру 25…40 і кухонну сіль — 4…6. Забруднені деталі занурюють у розплав і ви­тримують 5…15 хв, потім їх промивають водою, травлять у кислотно­му розчині і промивають гарячою водою.

Зовнішнє очищення і миття машин

Зовнішнє очищення і миття машин роблять дуже часто. Машини миють перед черговим технічним обслуговуванням, перед відправкою або постановкою на ремонт і безпосередньо перед розбиранням під час ремонту. Для зовнішнього очищення машин застосовують переважно струминне миття водою або розчином, а іноді перед розбиранням під час ремонту застосовують очищення у ванні.

Продуктивність водоструминного очищення набагато залежить від діаметра сопла і швидкості витікання води з нього, тобто від напору струменя. Із зменшенням діаметра сопла при сталій витраті води збільшується сила удару струменя і зростає ефективність миття, під­вищується продуктивність. Для сопел діаметром менш як 2,5 мм збіль­шення напору менш економічне, ніж для сопел великих діаметрів. Для сопел діаметром 2,5 мм найбільш ефективний напір 0,8…1,7 МПа.

Зовнішнє очищення тракторів і автомобілів виконують за допомо­гою пристроїв, що розвивають напір до 1,8 МПа.

Мийні установки М-1100, М-1110, М-1112, що використовуються для зовнішнього очищення, — це малогабаритні шлангові насоси. їх застосовують у майстернях господарств і невеликих ремонтних май­стернях загального призначення. Установки (рис. 46) складаються з вихрового насоса 3 і електродвигуна /, змонтованих на плиті або візку. Установки живляться від водопровідної мережі, водойми або резервуара через забірний шланг і патрубок 2. Пістолет напірного шланга дає можливість установити розсіювальний і кинджальний струмені. Установкою М-1110 максимальний напір струменя розвива­ється до 1,1 МПа при витраті води 3…3.5 м3/год. Установка М-1112 ос­нащена двома нагнітальними шлангами і може працювати з двома пістолетами одночасно. Вона розвиває напір струменя до 1,5 МПа при витраті води 4…5 м3/год.

Промислові мийні установки

Промислові мийні установки

Мийні установки М-107 і ОМ-830 — це водяні триплунжерні насо­си з приводом від електродвигуна. Призначення їх таке саме, як і установок типу М-1110 та М-1112. Вони розвивають напір струменя до 2,2 МПа при витраті води 1,4…1,6 м3/год.

Пароводоструминні очисники ОМ-3360А і ОМ-5285 конструкції ГОСНИТИ найбільш перспективні для зовнішнього миття машин, але їх успішно можна застосовувати і для миття агрегатів та вузлів мию­чими розчинами.

Загальний вигляд очисника ОМ-3360А подано на рис. 47. Усі агре­гати очисника змонтовані на рухомому чотириколісному візку. Він обладнаний теплообмінником 4 підігрівання миючої рідини, який пра­цює на рідкому паливі. Агрегати приводяться в дію електродвигуном потужністю 1,5 кВт. Пістолет 8 напірного шланга / забезпечений кіль­кома насадками для утворення розсіювального, щілиноподібного і кинджального струменів з максимальним напором 2,0 МПа. Очисник може подавати холодну воду, гарячий миючий розчин з температурою 70…90°С і пароводяну суміш з температурою 95…100°С. Забір води — з резервуара, водойми або водопровідної мережі. Миючий розчин за­ливають у бак 3. Миючі засоби — препарати «Лабомид-101», «Лабомид-102», типу МС і «Темп-100» або «Темп-100А».

Очисник ОМ-5285, на відміну від очисника ОМ-3360А, обладнаний не одним, а двома насосами високого і низького тиску та двома елек­тродвигунами для приведення їх у дію. Напір струменя — до 5,0 МПа. Крім того, очисник має незначні відмінності в конструкції інших ме­ханізмів і в зовнішньому оформленні.

Мийна установка М-203 призначена для зовнішнього миття двигу­нів та інших агрегатів машин у стаціонарних умовах. У машині два баки — для миючої рідини і для гарячої води, укомплектованих нагрі­вальними шлангами з пістолетами. Підігрівання — електричним на­грівником до температури 90…95°С. Напір 0,5…0,7 МПа створюється стиснутим повітрям. Агрегати спочатку миють розчином препарату «Лабомид-101», МС або «Темп-100», потім обполіскують гарячою во­дою і обдувають стиснутим повітрям.

Спеціальні мийні камери для зовнішнього очищення та миття ма­шин застосовують на ремонтних заводах і в спеціалізованих майстер­нях. У цих камерах машини миють в два етапи: попереднє миття ма­шини в складеному вигляді, потім зовнішнє обмивання після зняття кабіни, радіатора, оперення, платформи або кузова (автомобілів), гу­сениць (гусеничних тракторів), паливних баків і електрообладнання. У таких камерах встановлюють мийні машини типу ОМ-1438 і ОМ-8ОЗ6 із струминним очищенням поверхонь. На деяких підприємствах зов­нішнє миття виконують зануренням машини у ванну з гарячою мию­чою рідиною, що приводиться в рух спеціальним осьовим насосом або повітрям.

Як миючу рідину часто застосовують 10… 15%-ні водяні розчини препаратів типу МС, «Лабомид» або «Темп» при температурі рідини 75…85°С.

Мийну машину ОМ-1438 найширше застосовують для зовнішнього миття об’єктів ремонту в спеціальних камерах.

Трактор, встановлений на візок, транспортують у мийну камеру спеціальною лебідкою. У камері його обмивають струменями із со­пел верхнього й нижнього душових пристроїв, які переміщуються в зворотно-поступальному напрямі. Миюча рідина у ванні місткістю 5 м3 підігрівається рідким паливом. За процесом миття спостерігають через спеціальне віконце. Подача нагнітальної установки досягає 128 м3/год, а напір струменя душового пристрою 0,4…0,5 МПа. Тривалість миття трактора 10… 15 хв. Тут же миють машини після часткового розби­рання.

Миття та очищення збірних одиниць і деталей

На спеціалізованих ремонтних підприємствах застосовують бага­торазове очищення машин, агрегатів і деталей. Технологічна схема очищення включає такі етапи: зовнішнє попереднє очищення машини, зовнішнє миття поверхонь після часткового розбирання, виварювання і миття внутрішніх поверхонь вузлів та агрегатів, миття й очищення деталей. Окремі деталі з найбільш стійкими забрудненнями, підшип­ники і нормалі миють окремо в спеціальних установках. Перед скла­данням деталі скомплектованих вузлів миють додатково, щоб вида­лити технологічні забруднення.

Усі етапи технологічного процесу очищення забезпечені відповід­ним обладнанням і миючими засобами. Найважче видаляти з дета­лей вуглецеві відкладення, накип, корозію та інші стійкі забруднення.

Обладнання і технологія струминного та ванного миття. У цент­ральних ремонтних майстернях господарств і в районних майстернях загального призначення збірні одиниці і деталі очищають переважно за допомогою однокамерних струминних установок і мийних ванн. На спеціалізованих підприємствах застосовують мийні машини конвейєрного типу і спеціального призначення.

Однокамерні струминні мийні машини марок ОМ-947И, ОМ-837Г, ОМ-4837, ОМ-46Ю та інші за своєю будовою майже однакові. Вони складаються з мийної камери, розмірами якої і відрізняються одна від одної, висувного стола (завантажувального візка) для розміщення очищуваних збірних одиниць та деталей загальною масою від 0,6 до 1,5 т і ванни для миючої рідини місткістю від 0,7 до 1,2 м3 (залежно від марки машини). Мийні камери обладнані рухомим душовим при­строєм або обертовим завантажувальним візком (столом). Миючий розчин підігрівається до температури 75…85°С полуменевим або па­ровим пристроєм. Напір струменя в душових пристроях у межах 0,4… …0,5 МПа створюється встановленим на машинах насосом з приво­дом від електродвигуна. Як миючу рідину застосовують водяний роз­чин препарату «Лабомид-102» концентрацією 20…25 г/л або препа­рату МС-6 концентрацією 20 г/л.

У мийній машині ОМ-46Ю (рис. 48) очищувані деталі завантажу­ють на рухомий (висувний) візок 5. Візок по напрямних планках 6 подають у камеру 3 і закривають дверми 7. Очищення деталей з усіх боків досягають обертанням душових пристроїв. У машині діє парове підігрівання миючої рідини, і, крім того, вона оснащена напірними гумовими шлангами з наконечниками, які дають можливість пропа­рювати і промивати внутрішні порожнини частково розібраних агре­гатів.

Схема промислової мийної машини

Схема промислової мийної машини

Наприклад, у двигуні знімають кришку клапанів, викручують злив­ну пробку і знімають оглядовий люк картера. Щоб миюча рідина не могла потрапити в циліндри двигуна, отвір під свічки або форсунки закривають пробками. Болти кріплення коромисел клапанного меха­нізму послаблюють. Візок з двигуном встановлюють на рейки або на­прямні стола машини і фіксують у такому положенні стопорним при­строєм. Спочатку виконують внутрішнє миття. Для цього перекрива­ють подачу миючого розчину в душовий пристрій, а відкривають кран подачі його в шланги, наконечники яких вставляють у заливну горло­вину картера двигуна, оглядовий люк корпуса зчеплення і в клапанну коробку. Після промивання внутрішньої порожнини шланги заби­рають, подають розчин у душовий колектор і двигун миють ззовні.

Тривалість зовнішнього миття двигуна або однієї закладки дета­лей — 8…12 хв, внутрішнього — 6…10 хв.

У ваннах вузли і деталі очищають або виварюванням, або без піді­грівання в органічних розчинниках і препаратах.

Очищення виварюванням виконують у ваннах прямокутної форми, принципіальну будову яких подано на рис. 49. Стінки ванни 7 обли­цьовані теплоізоляцією 6. У ванні є підставка 1 для великих деталей або для корзин з дрібними деталями. Воду у ванну доливають через вентиль 9, а зливають розчин і відстій осілих забруднень відповідно через вентилі 10 і 11. Бруд, що спливає при доливанні води, перетікає в спеціальний збірник 3. Миючий розчин підігрівається парою через пристрій 2. Ванна закривається кришкою 5, обладнаною протива­гою 4 або пружинним пристроєм, щоб легше було її піднімати. Роз­чин готують у ванні, засипаючи препарат «Лабомид-203» або МС-8 в попередньо підігріту до температури 60…70°С воду. Концентрація роз­чину 25…ЗО г/л, температура розчину в процесі очищення 95…100°С. Тривалість виварювання 2…4 год. Потім усі деталі прополіскують у машинах струминного типу. У таких ваннах як миючу рідину можна застосовувати гас, підігріваючи його до температури не більш як 50°С. Для інтенсифікації процесу очищення розчин у ванні збурюють стис­нутим повітрям, подаючи його через труби, розміщені навколо очищу­ваних деталей.

Схема мийної машини

Схема мийної машини

Виварювальні ванни типу ОПР-І6ОО використовують для очищен­ня деталей від вуглецевих забруднень і консерваційних мастил.

Очищення без підігріву в органічних розчинниках виконують у спе­ціальних стаціонарних або пересувних ваннах. Цей вид очищення має ряд переваг: немає потреби в підігріванні, можливе очищення дета­лей складного профілю і повне виключення агресивної дії на ме­тал. Але поряд з цим є і недоліки: висока вартість, токсичність і во­гненебезпечність більшості розчинників та препаратів, неможливість добитися повного видалення забруднень. Тому ванни для очищення в органічних розчинниках повинні бути обладнані зонтом і місцевим відсмоктуванням повітря, а також мати герметичні кришки, щоб змен­шити випаровування і витрату розчинника.

Розчинниками в таких ваннах можуть бути бензин, гас, дизельне паливо, а також препарати АМ-15 і «Лабомид-315». Найефективніший з них АМ-15. При зануренні забруднених деталей у цей препарат мас­ло і смоли розчиняються, а тверді нерозчинні частинки (карбени, карбоїди, продукти спрацювання і т. д.), що залишилися на поверхні, покриваються плівкою поверхнево-активних речовин. При наступному промиванні у слабколужному розчині поверхні деталей стають досить чистими.

У практиці ремонтних робіт застосовуються стаціонарні ванни мо­делі 2287 і пересувні типу ОМ-1316, РО-1616А та ін.

Конвейєрні мийні машини застосовують для миття збірних оди­ниць і деталей на спеціалізованих ремонтних підприємствах з пото­ковою організацією ремонту. Особливість цих машин — безперерв­ність процесу очищення і висока продуктивність.

Очисні машини типу АКТБ обладнані планчастим або підвісним конвейєром.

Мийні машини АКТБ-114 і АКТБ-118 обладнані планчастим транс­портером, який забезпечує швидкість переміщення деталей від 0,1 до 0,6 м/хв. У мийній камері є душовий пристрій, що складається з нерухомого і хитного (під кутом 45°) гідрантів. У машині АКТБ-114 над мийною камерою є резервуар для розчину місткістю 7,5 м3, а в машині АКТБ-118 бак місткістю 2м3 кріпиться під мийною камерою. Миюча рідина підігрівається парою і подається в душовий пристрій насосною установкою. Вхід і вихід з мийної камери обладнані захис­ними шторками. Як миючу рідину тут застосовують водяні розчини препаратів «Лабомид-102» і типу МС концентрацією 20…25 г/л при температурі 75…85°С.

Машину АКТБ-118 використовують переважно для видалення тех­нологічних забруднень деталей перед складанням і для обполіску­вання деталей після миття. Тому її іноді послідовно з’єднують з ма­шиною АК.ТБ-114.

Мийна машина АКТБ-116, на відміну від описаних вище, обладна­на підвісним конвейєром, який рухається з двома швидкостями: ро­бочою— 0,21 м/хв і транспортною — 3,4 м/хв. Вісім баків-відстійників загальною місткістю 12,3 м3 розміщені так, як і в машині АКТБ-114, над мийною камерою. Душовий пристрій у мийній камері здійснює ко­ливальні рухи під кутом 90°.

Конвейєрні мийні машини типу ОМ застосовують на великих спе­ціалізованих підприємствах для миття вузлів і деталей з одночасним обполіскуванням їх. За ефективністю вони значно переважають ма­шини типу АКТБ.

Машина ОМ-4267 обладнана ванною з паровим підігрівальним і барботажним пристроями. Підвісний конвейєр рухається із швидкістю 0,21, 0,43 і 0,85 м/хв. Мийна камера прямокутного перерізу за ходом руху транспортера розділена гумовими фартухами на п’ять секцій. Перша і п’ята секції є передкамерами. Вони обладнані вентиляційни­ми відводами, які дають змогу уникати вибивання струменів розчину і обполіскувальної рідини, що відбиваються від деталей. У другій сек­ції розміщено два душових пристрої для очищення деталей миючим розчином, а в четвертій один пристрій для обполіскування і ванна збо­ру води. Третя секція перешкоджає змішуванню води і миючого роз­чину. Як миючу рідину застосовують такі самі розчини, як і в маши­нах типу АКТБ.

Машину ОМ-2839, на відміну від ОМ-4267, обладнано планчастим транспортером, резервуар миючого розчину винесено з-під мийної камери і змонтовано разом з баком та насосними пристроями в окре­мому приміщенні. Таке розміщення полегшує обслуговування уста­новки.

Недоліки струминних машин — великі втрати тепла при розбриз­куванні струменів і неповне охоплення всіх забруднених поверхонь деталей. Тому на деяких ремонтних підприємствах застосовують ма­шини струминно-заглибного типу. Очищувальні вузли і деталі, під­вішені в спеціальних корзинах або підвісках на вертикально-замкну­тому конвейєрі, опускаються і проходять спочатку через ванну з мию­чим розчином, а потім піднімаються і обполіскуються водою.

Мийні машини циклічної дії застосовують для очищення деталей від міцних вуглецевих забруднень на мотороремонтних підприємствах і в великих майстернях загального призначення.

Машини ОМ-5299 і ОМ-5287 мають мийну ванну з розміщеним у ній завантажувальним візком. Очищувані деталі вкладають на візок, разом з ним занурюють у миючий розчин ванни і закривають кришкою. Розчин при потребі підігрівають до температури 20…30°С паровим пристроєм. Завантажувальний візок обладнаний пневматичним приво­дом, що забезпечує підйом, опускання і вібрацію його в процесі очи­щення з амплітудою 50…200 мм і частотою 90… 120 подвійних ходів за хвилину. Як миючу рідину застосовують органічні розчинники і пре­парати АМ-15 або «Лабомид-315». Тривалість очищення 15…20 хв. Ма­шини обладнано місцевою відсмоктувальною вентиляцією.

Мийна машина ММЧ-1 (конструкція В. Д. Чистякова) також ци­клічної дії, працює за таким принципом. Деталі вкладають у корзи­ну 9 поворотного стола 8 (рис. 50). У процесі очищення корзина з де­талями занурена в миючий розчин ванни 1 і обмивається миючим турбулентним потоком розчину, який утворюється лопатевим гвин­том 2. Обертання гвинта і поворотного стола здійснюється від елек­тродвигуна 3 через клинопасові передачі 4 і 5. Редуктор 6 сприяє по­вільному обертанню стола (5 об/хв). Миючий розчин підігрівається до температури 90…95°С спеціальним пристроєм на рідкому паливі. Як миючу рідину застосовують водяні розчини препаратів «Лабо- мид-102» або МС концентрацією до 25 г/л залежно від ступеня за­бруднення деталей.

Установки з обертовим барабаном (типу ОМ-6О68 і ОМ-6470) при­значені для очищення дрібних деталей (коромисел, клапанів, сідел, клапанних пружин та ін.) і нормалей. Очищувані деталі завантажу­ють у барабан, який на 1/2…2/3 висоти занурюється в миючу рідину (гас, дизельне паливо, препарати АМ-15, «Лабомид-315» тощо). Три­валість очищення 10…12 хв.

Мийні машини ОМ-887 і ОМ-3600-ГОСНИТИ використовують на мотороремонтних підприємствах для видалення технологічних забруд­нень і обполіскування деталей перед складанням. Машину монтують на лінії складання двигунів. Складається вона з мийної камери з ду­шовим пристроєм, рольгангів (вхідного, вихідного і впутрішньокамерного), ємкості для розчину, пристрою для підігрівання і подачі миючої рідини. Промивання поверхонь — струминне, масляних каналів — проточне. Установка укомплектована набором пристроїв для проми­вання каналів у блоках і колінчастих валах різних двигунів, а також універсальним пристроєм для промивання каналів шатунів двигунів усіх марок. Як миючу рідину застосовують водний розчин препарату МС-6 концентрації 20 г/л або «Лабомид-102» концентрації 20…25 г/л. Напір струменя при промиванні 0,12…0,18 МПа.

Установки для ультразвукового очищення деталей застосовують переважно на мотороремонтних підприємствах. Такі установки склада­ються з магнітострикційного перетворювача типу ІІМС-7, охолоджу­ваного проточною водою, ультразвукового генератора типу УЗГ-6, УЗГ-10У і ванни з нержавіючої сталі з миючою рідиною.

Деталі для очищення вкладають у спеціальну робочу ванну (кор­зину), встановлювану безпосередньо на діафрагму перетворювача, розміщену в нижній частині основної мийної ванни. Краще очищаєть­ся поверхня, обернута до перетворювача, тому в процесі очищення корзину з деталями треба повертати. Після очищення деталі проми­вають гарячою водою. Як миючі розчини застосовують органічні роз­чинники: гас, бензин, препарати АМ-15, «Лабомид-315» тощо, а також водяні розчини препаратів ЛІС.

Найбільший ефект дають ультразвукові установки при очищенні дрібних деталей складної конфігурації (карбюраторів, деталей палив­них насосів, масляних систем, електрообладнання) і деталей, що по­требують особливо високої чистоти (розпилювачів, плунжерних пар, підшипників кочення та ін.).

Видалення нагару та накипу — найбільш складна і трудомістка операція очищення.

Нагар видаляють кількома способами:

  • механічним — шаберами, стальними щітками тощо;
  • термічним — нагрівають деталь до темпе­ратури 600…700°С, витримують 2…3 год і поступово охолоджують разом з піччю;
  • абразивно-рідинним — обробкою в спеціальних уста­новках.

При обробці абразивно-рідинною суспензією деталь кладуть у ка­меру установки і очищають поверхню від нагару й накипу сумішшю рідини з кварцовим піском, що подається до пістолета напірного шланга. Відстань від сопла струминного апарата до поверхні деталі повинна становити 80… 100 мм з кутом атаки 37…40°. Тиск суспензії 0,18…0,20 МПа.

Недолік такого способу — пошкодження оброблюваних поверхонь піском, а також можливі задири тертьових поверхонь при поганому видаленні залишків піску.

Кращі результати дає очищення нагару і накипу кісточковим дріб­няком в установці ОМ-3181. Перед очищенням деталі знежирюють, щоб не забруднювати дрібняк. Цим способом видаляють накип з по­верхонь гільз тощо. Кісточковий дрібняк не пошкоджує поверхні де­талей навіть з алюмінієвих сплавів.

Накип з деталей з чорних металів видаляють також зануренням їх у ванни з гарячим розчином, що складається з 100…150 г/л каль­цинованої соди і 100… 150 г/л 8…9%-ної соляної кислоти. Після роз­м’якшення накипу деталі промивають гарячою водою.

З алюмінієвих деталей накип видаляють зануренням їх у 6%-ний розчин молочної кислоти на 1…2 год при температурі 30…40°С.

Видалення нагару і накипу в розплаві солей у спеціальних уста­новках ОМ-4265, ОМ-4944-ГОСНИТИ — найефективніший з усіх спо­собів. Установка ОМ-4265 складається з однієї соляної ванни 1 (рис. 51), двох промивальних 2 і 4 та однієї 3 для кислотного розчину. Деталі занурюють у рідкий розплав соляної ванни, який містить 65% їдкого натру, 30% азотнокислого і 5% хлористого натрію з темпера­турою до 400°С±Ю°С. У цій ванні видаляють нагар, накип та інші не­металеві забруднення. Окалина та іржа перетворюються в крихкий на­літ вищих окислів, який видаляється в кислотній ванні. Завантажу­ють деталі в корзину 6 і переміщують з однієї ванни в другу, а також вивантажують електротельфером 7 через два люки у щілину в кришці кожуха 5. Тривалість очищення деталей 5… 10 хв. Продуктивність уста­новки 300…500 кг/год. її рекомендують для мотороремонтних підпри­ємств з програмою 3…12 тис. двигунів на рік.

Схема установки для очищення деталей

Схема установки для очищення деталей

Видалення корозії і фарби виконують у спеціальних приміщеннях.

Корозію на деталях видаляють механічним або хімічним способом. У першому випадку деталі очищають стальними щітками або спеці­альними механізованими пристроями, піддають абразивно-рідинній або піскоструминній обробці кварцовим піском з розміром частинок 0,5… 1,0 мм у спеціальній камері. У другому випадку, тобто при хіміч­ному способі, деталі травлять, витримують їх 40…50 хв при кімнат­ній температурі або 10…20 хв при температурі 30…40°С у розчинах сірчаної, соляної чи фосфорної кислот.

Стару фарбу з кабін і оперення машин також видаляють механіч­ним або хімічним способом. Механічний спосіб (очищення стальними скребками та металевими щітками) застосовують у майстернях гос­подарств і невеликих ремонтних підприємствах, але він надто трудо­місткий. Ефективніший хімічний спосіб — обробка поверхонь спеці­альною змивкою. Фарба відокремлюється від металевих поверхонь, здувається і легко зчищається щітками з механічним або пневматич­ним приводом.

Пентафталеві, гліфталеві та інші синтетичні емалі видаляють змивкою ЛФТ-1, нітроемалі — змивкою СД.

Для активізації в стандартні змивки СД і АФТ-1 добавляють фос­форну кислоту (15 мл на 1000 мл змивки). За допомогою таких роз­чинників стара фарба здувається через 1,5…2 хв. Після видалення ста­рої фарби деталі ретельно промивають сольвентом, уайт-спіритом або розчинником 646.

Можна також приготувати змивний розчин такого складу: 45% аце­тону, 45% розчинника і 10% парафіну. Весь розчин розігрівають до температури 50°С у водяній бані і в розігрітому вигляді змішують. Ацетон і розчинник руйнують стару фарбу, а парафін відіграє роль захисної плівки.

Ділянку видалення старої фарби добре вентилюють при темпера­турі повітря не нижче як 18…20°С. Протяги, а також висока темпера­тура небажані, оскільки при цьому випаровується змивка, в резуль­таті чого уповільнюється процес руйнування фарби і збільшується витрата змивки. Не можна користуватися відкритим вогнем і електро­інструментом, тому що всі компоненти змивок — легкозаймисті рі­дини.

На деяких великих ремонтних підприємствах стару фарбу зніма­ють у спеціальних установках або ваннах, заповнених 8…10%-ним розчином каустичної соди з температурою 80…90°С. Після виварюван­ня кабіни в розчині каустичної соди протягом 40…50 хв її промивають у другій ванні гарячою водою або пасивують у ванні з розчином нітра­ту концентрацією 5 г/л при температурі 50…60°С.

Контрольні запитання і завдання

  1. Які сновні види забруднень?
  2. Якими способами запобігають забрудненню і видаляють його?
  3. Які розчини і миючі препарати застосовують для очищення машин і деталей?
  4. Які обладнання і препарати використовують для зовнішнього миття машин?
  5. Які обладнання і препарати застосовують для миття збірних одиниць і дета­лей?
  6. Як видаляють корозію і стару фарбу?