Правила безпеки праці при мийних роботах

Правила зовнішнього очищення і миття машин. Машини миють на спеціально виділеному майданчику з твердим покриттям (бетон, ас­фальт), обладнаному естакадою. Майданчик повинен мати необхід­ний уклон і кювети для відведення води. Щоб безпечніше було ви­їжджати і з’їжджати, естакаду обладнують апаратами з кутом нахи­лу не більш як 10° і колесовідбійними брусами. Якщо трактори або автомобілі миють у спеціальних установках для зовнішнього миття, то попередньо зливають у спеціальні ємкості масло, паливо, гідравліч­ну, гальмову та охолоджувальну рідину. Зливати технічні рідини на майданчик або на підлогу майстерні забороняється. Машину доставляють в установку спеціальними тяговими пристроями, що дає можли­вість обходитися без двигуна. Зовнішнє миття в установці проводять при щільнозакритих дверцях, а за процесом миття спостерігають через спеціальні віконця.

Заходи безпеки при митті збірних одиниць і деталей

Мийні від­ділення, дільниці або пости обладнують твердою вологостійкою підло­гою з уклоном для стікання рідини. Стіни облицьовують керамічною плиткою або іншим вологостійким матеріалом. У процесі миття гаря­чими розчинами виділяється багато пари води та інших газів, тому приміщення обладнують надійною припливно-витяжною вентиляцією, а мийні і виварювальні ванни — витяжними зонтами. У мийному об­ладнанні не допускається підтікання миючого розчину через вентильні і сальникові пристрої. Електродвигуни, прилади освітлення, електро­проводка та інша електроапаратура повинні бути герметично закри­тими.

Деякі гарячі розчини миючих препаратів, особливо ті, що містять каустичну і кальцієву соду, потрапляючи на шкіру або в очі, спричи­нюють опіки. Тому під час приготування і використання таких розчи­нів надівають гумові рукавички, фартухи, чоботи і захисні окуляри. В аптечці потрібно мати розчин сірчанокислого амонію для ней­тралізації миючої рідини, що потрапила на шкіру.

Найбільш небезпечним для організму є миючий препарат АМ-15. Він пожежонебезпечний, як гас, і шкідливий для здоров’я. Пари ксило­лу, що міститься в препараті, діють як наркотики. Ознаками отруєння організму є втомленість, запаморочення, підвищене серцебиття, оні­міння рук і ніг, а також нудота, блювання і навіть втрата свідомості. Тому під час миття деталей цим препаратом дотримуються особливих застережних заходів. Мийні ванни обладнують бортовими відсмоктувачами і місцевими відсмоктувачами в місцях вивантаження деталей. Препарат не .можна застосовувати для миття рук.’ Забруднену препа­ратом шкіру промивають теплою водою і змащують ланоліном або кремом на ланоліновій основі. Приміщення обладнують первинними засобами гасіння пожежі: вогнегасниками, яшиком з піском, лопата­ми і повстю. Обслуговуючий персонал, що працюватиме з препаратом ЛМ-15, проходить медичний огляд перед початком роботи і потім пе­ріодично, не менше одного разу в 6 місяців. Особи, молодші 18 років, до роботи з цим препаратом не допускаються.

Мийні машини і ванни повинні використовуватися лише для тих збірних одиниць і деталей, на які вони розраховані. Дрібні деталі і вузли відправляють на миття в спеціальній тарі. Вкладати великі деталі навалом вище бортів тари забороняється. Подача важких де­талей і дрібних у тарі загальною масою понад 20 кг повинна бути ме­ханізована. Не можна завантажувати мийні машини понад встанов­лені норми.

Робітників, які мають справу з лужними розчинами, забезпечу­ють захисними пастами ХИОТ-6 або АБ-1, а якщо з гасом і дизельним паливом, то пастою ПМ-1.

Ультразвукові установки для очищення деталей встановлюють в окремих приміщеннях або закривають спеціальними розсувними на­криттями. Обслуговуючий персонал ультразвукових установок забез­печують індивідуальними засобами захисту: навушниками, шлемами, рукавичками і окулярами. Усі операції при відкритих звукоізолюючих кришках повинні проводитися при виключених джерелах коли­вання.

У приміщенні або на дільниці, де видаляють стару фарбу, повинна бути надійна вентиляція і температура повітря в межах 18…20°С. Протяги і висока температура небажані, бо при цьому випаровуються змивні речовини і сповільнюється процес руйнування фарби. Не можна застосовувати відкрите полум’я та електроінструменти, оскільки всі компоненти змивних речовин — легкозаймисті рідини. На дільниці, де видаляють фарбу, забороняється проводити будь-які ремонтні робо­ти — зачищати тріщини, рівняти, зварювати, клепати тощо.

Правила безпеки при розбірно-складальних і слюсарних роботах

Загальні правила безпеки. Розбирання і складання слід проводити на спеціальних стендах, візках і пристроях, які забезпечують стійке положення машини або збірних одиниць. Підйомно-транспортне об­ладнання повинно бути справним, періодично перевірятися і випро­бовуватися на вантажопідйомність, міцність гаків, канатів, ланцюгів і схваток. Не можна піднімати вантаж, який перевищує вантажопід­йомність механізму.

При знятті великих і важких агрегатів та деталей використовують спеціальні схватки. Кабіни і кузов піднімають схватками, що кріплять їх не менше як у чотирьох точках, а інші великі збірні одиниці й де­талі піднімають схватками із закріпленням не менш як у двох точ­ках. Не можна розбирати або складати агрегати і вузли, підвішені на підйомних механізмах. Знімаючи кабіни, кузови і деталі оперення, стекла кабін виймають, а порвані краї оперення заправляють усе­редину.

На транспортерах, конвейєрах та іншому транспортуючому об­ладнанні агрегати і вузли кріплять не менш як у двох точках. У пово­ротних механізмах монтажних пристроїв і стендів систематично пе­ревіряють справність фіксуючих пристроїв, щоб запобігти самодовільному повертанню або зміщенню закріплених на них збірних одиниць.

Важливою умовою безпечної роботи є справність інструменту. Не можна відкручувати гайки і болти ключами, які не відповідають їхньо­му розміру, подовжувати ключ іншим ключем або трубою. Якщо різь­бові з’єднання не можна відкрутити, то гайки треба розкусити спе­ціальними пристроями або розрізати газовими приладами. Перед зрізуванням головок болтів або гайок газовими приладами з машин знімають паливні баки, деталі системи живлення, мащення і акуму­ляторні батареї.

Випресовувати і запресовувати втулки, кільця підшипників, під­шипники та інші деталі з нерухомими посадками треба тільки за допомогою універсальних або спеціальних знімачів, пристроїв і пре­сів. Встановлюючи знімач або пристрій, потрібно стежити за надій­ністю захвату деталі.

Знімати і встановлювати пружини слід знімачами із спеціальними огородженнями і кожухами, що запобігають їхній раптовій дії.

До роботи з електричними і пневматичними інструментами допус­каються особи, які знають їх будову та правила користування. Кори­стуючись пневматичним обладнанням, стежать, щоб тиск у ресивері не перевищував встановленого технічними вимогами. Працювати з електроінструментом дозволяється тільки в гумових рукавичках, стоя­чи на гумовому килимку. Під час продування деталей і агрегатів стис­нутим повітрям надівають захисні окуляри, повітряний струмінь спря­мовують від себе.

Правила безпеки під час ремонту рам і дерев’яних виробів

Під час ремонту рам крім загальних правил безпеки дотримуються також ряду специфічних вимог. При правці рам пристроями стежать за на­дійністю встановлення їх, щоб не допустити обриву або вискакування прокладок і деталей. Видаляючи ослаблені заклепки вручну, кори­стуються зубилом завдовжки не менш як 150 мм, заточеним під кутом 65…75°, або ковальським зубилом; працюють тільки в захисних окуля­рах. Нагріті заклепки для клепання рам переносять лише спеціаль­ними кліщами з відповідною формою губок; електричні прилади для нагрівання заклепок повинні бути справними і заземленими; працю­вати дозволяється тільки в спецодязі (окулярах, рукавичках і фар­тусі).

Дерев’яні вироби ремонтують в окремих приміщеннях, дотримую­чись заходів пожежної безпеки. Під час обробки дерева виділяється велика кількість пилу. Тому крім загальної вентиляції застосовують пневматичні транспортери для відсмоктування тирси і пилу безпосе­редньо від робочих місць. Особливу увагу звертають на видалення милу від шліфувальних і точильних верстатів, тому що він містить велику кількість наждаку, скла та інших шкідливих для організму людини виділень. Усі деревообробні верстати і їх агрегати забез­печують надійним огородженням.

Правила безпеки під час ремонту акумуляторів та шин

Прийоми безпечної роботи з акумуляторами. Праця під час ремонту й заряджання акумуляторів особливо небезпечна, оскільки свинець і його сполуки високотоксичні. Отруєння свинцем призводить до ураження нервової системи і кісткового мозку. До ремонту акуму­ляторних батарей допускаються особи, які мають спеціальне квалі­фікаційне посвідчення.

Акумуляторний цех розміщують у двох ізольованих одне від одного приміщеннях, обладнаних надійною припливно-витяжною вентиляцією, одне з яких призначене для ремонту, а друге — для заря­джання акумуляторів.

Заряджають акумулятори на спеціальних стелажах з бічними відсмоктувачами, розміщеними на рівні зливних отворів акумуляторів у загальному приміщенні, але тільки у витяжній шафі.

Стіни, стеля, двері, віконні рами і стелажі приміщень фарбують кислотостійкою фарбою, або шибки — білою фарбою, щоб запобігти проникненню сонячних променів. Робочі місця обладнують зонтами і місцевими відсмоктувачами. Забороняється виводити вентиляційні канали в димоходи або в загальну вентиляційну систему майстерні.

Усе електрообладнання, пускова і регулювальна апаратура повинна розміщуватися в іншому приміщенні.

У приміщеннях, де зберігаються акумуляторні пластини, кислоти й луги, а також плавлять, складають і паяють свинцеві пластини, за­бороняється ставити баки з питною водою, зберігати і приймати їжу. На дільницях, де ремонтують і заряджають акумулятори, забороняється зберігати кислоту або луги в кількостях, які перевищують потребу для однієї зміни.

Акумуляторні батареї, пляшки і посудини з сірчаною кислотою та електролітом переносять за допомогою спеціальних схваток (рис. 160, ліворуч) або транспортують на візках (рис. 160, праворуч).

Переміщення акумуляторної батареї за допомоги схватки і перевезення сірчаної кислоти на візку

Переміщення акумуляторної батареї за допомоги схватки і перевезення сірчаної кислоти на візку

Готуючи електроліт, сірчану кислоту вливають тонкою цівкою у воду при одночасному безперервному перемішуванні. Не можна лити воду в кислоту. Якщо кислота або електроліт потрапили на підлогу чи на стелаж, то залиті місця промивають водою, посипають крейдою і витирають. При потраплянні кислоти або електроліту на шкіру їх змивають водою і потім нейтралізують 10%-ним розчином питної со­ди. Баки з обмивальною водою і нейтралізуючими розчинами вста­новлюють на доступній висоті, фарбують у спеціальний колір і роб­лять написи: «Вода для обмивання», «Застосовувати для інших цілей забороняється», «Пити не можна», «Застосовувати для нейтралі­зації кислоти».

У приміщеннях, де заряджають акумулятори, забороняється перебувати обслуговуючому персоналу, крім чергового. Не можна ку­рити, запалювати сірники, нагрівати паяльник, визначати ступінь за­рядженості способом іскріння тощо. Ступінь зарядженості акумуля­торів слід перевіряти навантажувальними вилками або іншими конт­рольно-вимірювальними приладами.

Безпечні прийоми ремонту шин

Шиноремонтні відділення облад­нують припливно-витяжною вентиляцією і протипожежним інвентарем. Вулканізаційні препарати з самостійною топкою ізолюють від приміщень, де зберігають гумовий клей і бензин. При використанні для вул­канізації пари стежать за надійністю з’єднань та справністю трубопроводів і шлангів. Тиск пари не повинен перевищувати встановленого. Електровулканізаційні апарати і сушильні камери заземлюють, проводи надійно ізолюють. Забороняється працювати на несправному парогенераторі і вулканізаційній установці.

Гумовий клей і бензин зберігають у виробничих приміщеннях, ви­користовуючи для цього захисту тару, і в кількості, яка не перевищує тригодинну потребу, а на великих підприємствах — не більш як 5 кг. Забороняється використовувати етильований бензин.

Механізований інструмент, рашпилі, шорсткувальні щітки верста­тів і шліфувальні круги повинні мати захисні кожухи та огородження.

Забороняється працювати без спецодягу і захисних окулярів.

Пил, що виділяється при шорсткуванні, видаляють спеціальними пилососами, оснащеними пилозбірниками.

Не менш як два рази за зміну адміністрація зобов’язана органі­зовувати ретельне прибирання вулканізаційного приміщення. Пил із верстатів, столів і стін видаляють вологою ганчіркою, а з пилоуловлюючих установок, повітроводів і вентиляторів — пилососами про­мислового типу.

Заходи безпеки під час обкатки та випробовування машин і агрегатів

Обкатку і випробовування двигунів, паливних насосів та агрегатів гідросистем проводять у спеціально виділених ізольованих приміщен­нях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Освітлювальна апаратура приміщень повинна бути в закритому, а у відділенні палив­ної апаратури — у вибухобезпечному виконанні. Приміщення для випробовування двигунів обладнують необхідними підйомно-транспортними механізмами і набором спеціальних схваток. Забороняєть­ся застосовувати для піднімання двигунів та інших агрегатів дріт і троси. Кожний стенд для обкатки двигунів забезпечують індивідуаль­ним каналом відведення відпрацьованих газів та витяжним пристро­єм для видалення випаровувань і теплового випромінювання.

Усі обертові частини стендів повинні бути огороджені, а самі стенди заземлені. Перед пуском стенда перевіряють надійність кріп­лення агрегату, приєднання шлангів і трубопроводів, а також справ­ність і надійність огорожень. Особливо ретельно стежать за справ­ністю гідропроводів, надійністю приєднання їх і періодично перевіря­ють та регулюють запобіжні клапани на стендах з гідроприводом.

Стенд для обкатки пускових двигунів повинен мати пристрій для заземлення приводу високої напруги магнето на час кріплення і огля­ду двигуна.

Під час обкатки двигунів забороняється проводити регулювання на працюючому двигуні, за винятком регулювань карбюраторів і кута випередження запалювання на карбюраторному двигуні.

Усі двигуни, насоси, агрегати гідросистеми та інші агрегати, що надійшла на обкатку і випробовування або зняті із стенда, треба вста­новлювати на спеціальні підставки. Забороняється ставити агрегати па підлогу і закріплювати їх випадковими предметами.

Навантажувальні реостати випробовувальних стендів повинні бути заповнені відповідним електролітом до потрібного рівня, а електро­ди реостата огороджені.

Агрегати гідросистем тракторів і автомобілів випробовують тіль­ки на спеціальних стендах. Під час випробовування цих агрегатів не допускається підтікання рідини в шлангах і з’єднувальних пристроях.

При випробовуванні паливних насосів і форсунок слід застосову­вати пристрої, що не допускають розпилювання і забруднення навко­лишнього середовища парами палива.

Обкатку тракторів і автомобілів на ходу проводять по суворо ви­значеному маршруту, встановленому адміністрацією ремонтного під­приємства. Для обкатки машин на ходу виділяють осіб, які мають посвідчення на право керування цими машинами. Під час обкатки стороннім особам забороняється перебувати в кабінах або кузовах машин. Запускати двигун треба стартером, пусковим двигуном або спеціальним пристроєм: забороняється запускати двигун буксиру­ванням машини.

Гальма випробовують на спеціальних стендах або майданчиках; регулюють їх тільки при непрацюючому двигуні.

Контрольні запитання

  1. Яких застережних заходів вживають під час зовнішнього миття машин?
  2. Які вимоги з точки зору охорони праці робітників ставляться до приміщень та обладнання для миття збірних одиниць і деталей?
  3. Яких застережних заходів вживають під час миття збірних одиниць і де­талей?
  4. Яких заходів безпеки вживають під час миття деталей препаратом АМ-15 і в ультразвукових установках?
  5. Які прийоми безпечної роботи при розбірно-складальних роботах?
  6. У чому полягає особливість безпечної роботи під час ремонту рам і дерев’я­них виробів?
  7. Які прийоми безпечної роботи застосовуються під час ремонту акумуляторів?
  8. Із яких правил виходять при виборі заходів безпеки для ремонту і вулкані­зації шин?
  9. Яких заходів безпеки вживають при обкатці та випробовуванні агрегатів і машин?