Ремонт передніх мостів тракторів

Основні дефекти передніх мостів тракторів:

  • спрацювання осі ка­чання і втулки під цю вісь у балці попередньої осі;
  • штирів;
  • штифтів і отворів під них;
  • вала осьової цапфи;
  • втулок під вал осьової цапфи;
  • по­садочних місць під підшипники і підшипників;
  • спрацювання або по­шкодження шліців і різьби.

Спрацювання деталей переднього моста порушує його регулювання, а поломка деталей може стати причиною аварії.

Розбирання передньої осі трактора не складне. Втулку передньої осі випресовують за допомогою надставок і переносного ручного гід­равлічного преса або спеціального гвинтового знімача. Втулки вала осьової цапфи або цапфи з кронштейна випресовують ударами молот­ка через ступінчасту надставку.

Відновлення деталей передніх мостів тракторів

Вісь качання при односторонньому спрацю­ванні повертають на 180°, а при двосторонньому спрацюванні на­плавляють і обробляють під нормальний або збільшений розмір. От­вір під вісь розвертають під збільшений розмір або відновлюють вставлянням втулки (трактори Т-40М та ін.).

Посадочні місця під втулки вала осьової цапфи або цапфи наплав­ляють і обробляють під нормальний розмір.

Спрацьовані отвори під штирі та штифти розвертають під збіль­шений розмір і виготовляють нові штирі та штифти.

Посадочні місця під підшипники поворотних цапф відновлюють, насталюванням або нанесенням полімерного еластомеру. Спрацьо­вані шліци поворотних цапф або валів осьових цапф наплавляють плазмовим струменем чи вібродуговим наплавлюванням, проточують і нарізують нові. Можна замість шліцьового з’єднання поворотних важелів з цапфами вставляти шпонку. Погнуті поворотні важелі ви­рівнюють, а важелі з тріщинами вибраковують.

Ремонт передніх мостів автомобілів

Основні дефекти передніх мостів:

  • погнутість передньої осі, попе­речної тяги і поворотних важелів;
  • спрацювання посадочного місця пе­редньої осі під шворінь, шворнів і втулок під шворні;
  • спрацювання посадочних місць під підшипники поворотних цапф;
  • зрив різьби.

Спрацювання де­талей переднього моста порушує правильність встановлення передніх коліс, збільшує одностороннє стирання гуми на них і утруднює керу­вання автомобілем.

Передчасне спрацювання деталей переднього моста спричинюється несвоєчасним мащенням, їздою на підвищених швидкостях по нерівній дорозі.

Розбирання і дефектація деталей передніх мостів

Перед зняттям переднього моста з машини регулюють підшипники маточини і замірюють зазор між втулкою та шворнем. У вантажних автомобілях цей зазор визначають приладом, розробленим Науково-дослідним інститутом автомобільно­го транспорту. Індикатор 3 приладу (рис. 144) закріплюють струбци­нами 2 на передній осі 1 автомо­біля. При встановленні натягу індикатора передню вісь підні­мають так, щоб колесо не торка­лося землі. Вимірювальний стер­жень індикатора підводять до нижньої частини опорного галь­мового диска і встановлюють з натягом у 3…4 оберти стрілки. При повільному опусканні перед­ньої осі до стикання її з землею індикатор покаже сумарний за­зор.

Вимірювання зазора між шворнем і втулкою вантажного автомобіля

Вимірювання зазора між шворнем і втулкою вантажного автомобіля

Спряження з зазором до 1,5 мм вважається придатним для дальшої експлуатації, а при більшому зазорі його розбирають і ремонтують.

Передні мости розбирають на спеціальних стендах або підстав­ках. Для випресовування шворнів, шарових пальців, зовнішніх і внут­рішніх кілець підшипників кочення застосовують знімачі. Спрацьова­ні підшипники, пружини і пробки з’єднань рульових тяг не відновлю­ють, а замінюють новими.

Відновлення деталей. Погнутість і скрученість передньої осі ви­значають різними пристроями, шаблонами, лінійками, кутниками. Осі вирівнюють під пресом у холодному стані.

На спеціалізованих авторемонтних підприємствах передні осі пе­ревіряють і вирівнюють на спеціальних стендах (рис. 145). Перед пе­ревіркою відновлюють площадки осі для кріплення ресор. Площадки наварюють і обробляють абразивним кругом на гнучкому валу. По­тім передню вісь 6 вкладають на опорні площадки стояків 8 стенда і закріплюють гвинтовими затискачами 7, 12 і 11. Скрученість визначають по повороту балки 14, що фіксується двома пальцями 13, за по­казами стрілки на шкалі 15, а вигин — кутомірами 5, встановленими на шворнях. Скрученість усувають гідравлічними домкратами 3 через кулаки 4.

Стенд для перевірки і правки передніх осей автомобіля

Стенд для перевірки і правки передніх осей автомобіля

Домкрати, закріплені в поворотних кронштейнах 2 на напрямних 17 станини 1, встановлюють у потрібне положення. Вигин у вертикальній площині усувають домкратами 3 і 10, а в горизонтальній — домкратами 16. Роль насоса виконує паливний насос 9.

Вісь з тріщинами вибраковують. Отвори під шворінь при незнач­ному спрацюванні розвертають під збільшений розмір, при великих спрацюваннях їх розточують. У розточені отвори запресовують втулки і розвертають їх під нормальний розмір.

Посадочні поверхні поворотних цапф під підшипники відновлю­ють хромуванням або насталюванням з наступним шліфуванням під нормальний розмір. Допускається відновлення електромеханічною об­робкою і застосуванням додаткового матеріалу або без нього, але без обробки галтелей цапфи. Посадочні місця під підшипники можна та­кож відновлювати нанесенням плівки еластомеру ГЭН-150(В). За­стосовувати ручне електродугове або інші види електродугового і га­лового наплавлювання небезпечно, оскільки вони знижують втомленісну міцність цапфи, що може призвести до поломки й аварії.

Спрацьовані втулки шворнів замінюють новими. їх розвертають, перпендикулярно до внутрішніх торців втулок, забезпечуючи співвісність отворів. Запресовують і розвертають одну втулку, вставивши на­прямний хвостовик розвертки в спеціально залишену стару втулку,, потім запресовують і обробляють другу втулку. Під час запресову­вання стежать, щоб отвори для змащення збіглися. Після обробки ре­тельно очищають від стружки поверхні і масляні канавки втулок.

Спрацьовані отвори розвертають і в них запресовують збільшені по зовнішньому діаметру втулки з натягом 0,01…0,1 мм.

Пошкоджену різьбу хвостовика цапфи проточують і нарізують но­ву, ремонтного розміру, або наварюють і нарізують різьбу нормально­го розміру.

Для шворня характерне спрацювання зовнішньої поверхні під втулки. Її хромують і шліфують під нормальний або збільшений роз­мір. Іноді шворні шліфують до видалення спрацювань, а втулки роз­вертають під зменшений розмір шворня.

Складання і регулювання переднього моста проводять на стендах, для розбирання.

Передні мости вантажних автомобілів складають у такій послідов­ності:

  1. Передню вісь ставлять на стенд. У поворотних цапфах закріп­люють поворотні важелі, встановлюють цапфи на вісь і монтують по­перечну рульову тягу.
  2. Встановлюють опорні гальмові диски і галь­мові колодки.
  3. Ставлять гальмові барабани і колеса в складеному вигляді.
  4. Перевіряють правильність встановлення коліс і регулюють кут їх сходження та максимальний кут повороту.
  5. Певний кут розвалу передніх коліс і кут повороту шворня назад передбачений конструк­цією передньої осі та поворотних цапф.

Кут розвалу передніх коліс перевіряють спеціальним приладом: М-2183 ГАРО або спеціально виготовленим пристроєм, можна також: використати великий кутник і лінійку з поділками. Перед вимірюван­ням повинні бути відрегульовані підшипники маточин коліс і шини, на­качані повітрям до нормального тиску. Автомобіль встановлюють на рівний бетонований горизонтальний майданчик з розміщенням коліс для руху прямо. Великий кутник ставлять поруч з колесом на деякій відстані від нього (рис. 146). Потім лінійкою вимірюють відстань А від верхньої і Б від нижньої частини обода колеса до кутника. Різ­ниця Б—А між замірами означає розвал коліс.

Схема перевірки розвалу передніх коліс за допомогою кутника і лінійки

Схема перевірки розвалу передніх коліс за допомогою кутника і лінійки

Для автомобілів ЗИЛ-130 кут розвалу становить 0°41’…1°15′.

Так само перевіряють розвал коліс тракторів. Для трактора «Беларусь» він, наприклад, дорівнює 4°.

Якщо розвал коліс не відповідає технічним вимогам, передню вісь і шворневі з’єднання ремонтують повторно, бо порушення цього кута призводить до нерівномірного стирання шин передніх коліс.

Сходження передніх коліс також перевіряють на рівному майдан­чику спеціальною лінійкою 1 (рис. 147) при нормальному тиску в ши­нах. Лінійку розміщують спереду від передньої осі так, щоб її упо­ри 2 притискалися до опуклих частин шин на рівні горизонтальної площини, яка проходить через осі коліс, або кінці її ланцюжків 3 тор­калися майданчика. У цьому положенні нульову поділку рухомої шка­ли 4 суміщують із стрілкою 5 розсувної телескопічної труби 6 лінійки. Потім трактор або автомобіль перекочують уперед, щоб лінійка була на такому самому рівні ззаду від передньої осі, і по шкалі лінійки визначають сходження коліс. Якщо цей розмір виходить за межі до­пустимих значень, то сходження регулюють зміною довжини попереч­ної тяги. Нормальне сходження коліс автомобіля ГАЗ-53 повинно бу­ти в межах 1,5,…3 мм, ЗИЛ-130—5…8 мм, трактора «Беларусь» — 8…12 мм.

Максимальний кут повороту коліс встановлюють спеціальними упорними болтами. Наприклад, для автомобілів ЗИЛ-130 максималь­ний кут повороту коліс праворуч повинен становити 34°, ліворуч — 36°. Перевіряють кут повороту спеціальним переносним приладом.

Контрольні запитання

  1. Які основні дефекти деталей переднього моста колісних тракторів і способи усунення їх?
  2. Як перевіряють технічний стан шворневих з’єднань переднього моста автомо­білів без розбирання?
  3. Які основні дефекти передньої осі автомобілів способи визначення й усунен­ня їх?
  4. Як відновлюють поворотні цапфи?
  5. Яким приладом перевіряють і встановлюють кут розвалу та кут сходження передніх коліс тракторів і автомобілів?