Технологічний процес складання

Технологічний процес складання гусеничних тракторів з відремон­тованих збірних одиниць розглянемо на прикладі тракторів Т-74.

  1. На раму трактора, встановлену на візок чи підставки, краном і схватками ставлять задній міст разом з коробкою передач. Часто задній міст складають і обкатують безпосередньо на рамі трактора.
  2. Встановлюють двигун у складеному вигляді і регулюють співнісність його з коробкою передач. Регулювання співвісності колінчас­того вала двигуна з первинним валом коробки передач — одна з най­відповідальніших операцій при складанні тракторів. Неправильне встановлення двигуна, порушення співвісності призводять до швидкого спрацьовування деталей зчеплення і коробки передач. Передчасно ви­ходять з ладу підшипники первинного вала коробки передач і зчеп­лення, з’єднувальні планки і карданна передача.

Співвісність валів зчеплення і коробки передач перевіряють при­строями, різними за конструкцією, але однаковими за принципом ро­боти. На вал зчеплення та вал коробки передач встановлюють спеці­альні оправки і за допомогою шаблона або спеціальної втулки, яка рухається на видовжених кінцях оправок, перевіряють неспіввісність валів. Двигун і коробка передач встановлені правильно, якщо нес­піввісність валів по шаблону не перевищує 2 мм у горизонтальній та вертикальній площинах або якщо контрольна втулка вільно перемі­щується з однієї оправки на другу. Положення двигуна або коробки передач регулюють прокладками.

  1. Остаточно закріплюють двигун і коробку передач, встановлюють гнучкі та з’єднувальні муфти. Гайки болтів кріплення з’єднувальної муфти трактора Т-74 затягують до відказу ключем на плече 500 мм і стопорять шплінтами.

Ведучі гумові елементи з’єднувальної гнучкої муфти тракторів «Беларус» щільно затискують притискачами між ріжками вилок. Встановлюючи вилку на шліцьовий кінець вала зчеплення трактора «Беларус», паз на передньому торці вилки суміщують з отвором вала зчеплення для підведення мастила в центральний канал вала.

  1. Складають і встановлюють повітроочисник. Його корпус пови­нен бути випробуваний на герметичність, не мати вм’ятин та інших пошкоджень.
  1. На передній брус краном і схватками ставлять водяний та мас­ляний радіатори в складеному вигляді. З’єднувальні шланги і зов­нішні поверхні патрубків покривають фарбою. Маслопідвідні і відвідні трубки перед встановленням промивають і продувають стис­нутим повітрям. Вони не повинні мати пошкоджень і вм’ятин.
  2. Встановлюють рульове керування, рамку, обшивку капота і ре­гулюють тяги механізму блокування, зчеплення, гальма і вал відбору потужності.

Капот повинен мати справні заскочки. Вм’ятини й тріщини на крилах і капоті не допускаються.

  1. Монтують гідравлічну начіпну систему, звертаючи особливу ува­гу на кріплення масляного бака, маслопроводів і розподільника.

Під стяжні стрічки бака ставлять картонні прокладки, які повинні бути щільно притиснуті до бака і виступати з-під стрічки не більш як на 3 мм. Закріпивши маслопроводи, остаточно затягують стрічки.

Встановлюючи розподільник, важелі керування знімають і ставлять їх на місце після встановлення кабіни. Уважно стежать за правиль­ністю з’єднання маслопроводів з розподільником і робочими цилінд­рами. Оберігають шланги від скручування і різних вигинів. Скручу­вання контролюють зміною кута нахилу прямої лінії, попередньо нанесеної крейдою на шланг у вільному стані. Радіус вигину повинен становити не менш як 8…10 зовнішніх діаметрів шланга.

  1. Встановлюють паливний бак на повстяні або гумові прокладки.

Попередньо ретельно промивають його і перевіряють на герметич­ність.

  1. Прикріплюють болтами до рамки капота кабіну в складеному вигляді і до задньої стінки кабіни кріплять паливний бак. При затя­гуванні болтів кріплення не можна допускати згинання вушок палив­ного бака.
  2. Встановлюють подушку і спинку сидіння, механізм керування двигуном, випускну трубу, щиток приладів та електрообладнання. Електроприводи ретельно ізолюють, наконечники надійно з’єднують. При встановленні дистанційних термометрів води і масла радіус пе­регину капіляра менш як 50 мм не допускається.
  3. Монтують напрямні колеса і натяжний пристрій. Перед вста­новленням колінчастої осі заповнюють мастилом порожнину в перед­ньому брусі рами. Підшипники перед напресовуванням нагрівають у водно-масляній ванні до 90…100°С. Встановлюють підтримуючі ро­лики.
  4. Розстилають по обидва боки трактора гусеничні полотна за допомогою кран-балок та схваток і встановлюють підвіски. Осьовий розбіг кареток па цапфі не повинен перевищувати 0,6 мм. З-під рами трактора виймають підставки, ставлять трактор котками на гусеницю і, перекинувши гусеницю через напрямне колесо та підтримуючі ро­лики, з’єднують її на зубах ведучого колеса пристроєм (рис. 157) для стягування гусениць (такий пристрій легко виготовити в будь- якій майстерні). Натяг гусениць регулюють гвинтом натяжного при­строю.
Пристрій для стягування гусениць

Пристрій для стягування гусениць

У тракторах Т-74 і ДТ-75 натяг гусеничного ланцюга відрегульо­вано правильно, якщо відстань між лінійкою, прикладеною до паль­ців над підтримуючими роликами, і найбільш провислою ланкою ста­новить 30…50 мм, а в тракторах Т-130 — якщо гусеничний ланцюг можна підняти ломиком над заднім підтримуючим роликом на 40…50 мм.

  1. На трактори із стартерним пуском двигуна ставлять акуму­лятори, попередньо перевіривши рівень і густину електроліту.

Після остаточного складання і регулювання трактор заправляють водою, паливом і маслом.

При складанні тракторів на потоковій лінії з переміщенням на опорних котках на раму трактора в першу чергу встановлюють під­віску, а дальша послідовність складання зберігається.

Складання автомобілів з відремонтованих одиниць виконують у такому порядку.

  1. Ставлять раму на спеціальні підставки (або візок), підкочують під неї задній та передній мости разом з ресорами і приєднують до рами.
  2. Встановлюють і закріплюють рульовий механізм (без рульового колеса). Ставлять гальмові повітропроводи або гідропроводи.
  3. Монтують двигун разом з коробкою передач і карданні вали. З’єднують випускну трубу разом з глушником, потім радіатор, бен­зобак, кабіну, крила.
  4. Монтують проводи, прилади електроосвітлення, запалювання і сигналізації, рульове колесо.
  5. Встановлюють ходові колеса. Прокачують і регулюють гальма, регулюють рульове керування, механізм керування двигуном.
  6. Змащують машину відповідно до інструкції, заправляють во­дою, паливом, обкатують, випробовують, фарбують і здають замов­нику.

У спеціалізованих ремонтних підприємствах технологічний процес складання дещо інший. На раму, перевернуту на 180° і встановлену на підставках, монтують задній міст у складеному вигляді, передній міст і рульове керування, гальмові повітропроводи або гідропроводи. Після цього раму піднімають електротельфером і ставлять у нормаль­не положення. Потім складання продовжують у зазначеній вище по­слідовності.

Усі поверхні збірних одиниць і деталей, що надходять на лінію складання тракторів та автомобілів, повинні бути пофарбовані емалевою фарбою, кріїм впускних і випускних колекторів двигунів, підлоги кабіни, важелів, педалей, кронштейнів, фар, сіток облицювання, заскочок і ручок, які фарбують у чорний колір іншими фарбами. Зов­нішнє пофарбування всієї машини проводять після обкатки й усунення дефектів. Якість ремонтних лакофарбових покриттів не повинна поступатися перед новими.

Обкатка тракторів і автомобілів після ремонту

Підготовка до обкатки. Перед обкаткою трактор або автомобіль ретельно оглядають. Перевіряють комплектність, зовнішній стан вузлів, затяжку болтових з’єднань і їх шплінтовку, заправку маслом, паливом і водою. Після ретельного огляду проводять пробний запуск двигуна.

Перед пробним запуском дизельного двигуна заповнюють паливну і систему, прокачують паливо ручним насосом при відкритому вентилі і паливного фільтра до повного зникнення пухирців повітря у стікаючому струмені.

У карбюраторному двигуні перед пробним пуском перевіряють надходження палива до карбюратора і контакт у головному проводі розподільника.

Дизельний двигун повинен безвідказно заводитися при прокручуванні його пусковим двигуном не більш як 3…5 хв.

Двигуни тракторів і автомобілів із стартерним запуском повинні легко заводитися при прокручуванні вала стартером. Щоб запобігти пошкодженню акумуляторної батареї і стартера, дозволяється про­водити 3…4 спроби до запуску по 15—20 с при хвилинних перервах.

Після запуску двигун прослуховують, перевіряють, чи не підтікає паливо і мастило, контролюють тиск масла по манометру: він повинен відповідати технічним вимогам для двигуна даної марки. Зарядний струм контролюють амперметром.

Обкатка тракторів і автомобілів

Після пробного запуску двигуна й усунення помічених несправностей трактор або автомобіль випробовують їздою без навантаження на всіх передачах відповідно до режиму обкатки для даної машини або встановлюють на стенд і також обкатують на всіх передачах за встановленим режимом.

Гусеничні трактори обкатують на стендах, обладнаних за типом, показаним на рис. 158. Такі стенди монтують наземними або на естакадах. Трактор встановлюють на гусеничне полотно і прикріплюють причіпною скобою 4 до стовпа і тросами 6 до передніх гаків. Щоб зручніше входити в кабіну, монтують місток 5 з драбинкою.

Схема стенда для обкатки гусеничних тракторів

Схема стенда для обкатки гусеничних тракторів

Режим обкатки встановлений технічними вимогами окремо для трактора кожної марки в межах 110…210 хв, з них 10… 15 хв дви­гун обкатують на холостому ходу. Наприклад, обкатка тракторів ДТ-75М триває 200 хв, у тому числі: 10 хв на холостому ходу, по 30 хв на І і II передачах, по 20 хв на III і IV передачах, по 15 хв на V і VI передачах, 10 хв на VII передачі, 10 хв на передачах заднього ходу, 20 хв на всіх передачах із збільшенням крутного моменту і 20 хв на резервних передачах.

Колісні трактори і автомобілі обка­тують на стендах барабанного типу, аналогічного показаному на рис. 159. Для обкатки і випробування трактор або автомобіль встановлюють задніми колесами на бігові барабани 1, а пе­редніми — на барабани 4, які через карданний вал 2 і редуктори 5 з’єднані з електричною машиною 3. Електрична машина при обкатці працює як асин­хронний двигун, а при випробуванні — у режимі генератора, за допомогою якого створюється потрібне наванта­ження так само, як і на електрогальмових стендах при випробуванні дви­гуна.

Схема стенда для обкатки автомобілів після ремонту

Схема стенда для обкатки автомобілів після ремонту

Режим обкатки також встановлений технічними вимогами. Наприклад, ко­лісні трактори Т-150К обкатують на стенді 92223 протягом 90 хв, у тому числі по 20 хв на І і II передачах, 15 хв на III передачі, по 10 хв на IV і V пе­редачах і по 5 хв на решті передач. Крім того, трактор обкатують на ходу 30 хв: по 3 хв на кожній передачі вперед, одній назад і на двох будь-яких з ходозменшувачем.

Автомобіль замість обкатки на стенді часто випробовують пробігом на відстань не менш як 30 км з навантаженням 75% від номінальної вантажопідйомності, на дорозі з твердим покриттям з швидкістю не більш як 30 км/год на прямій передачі. Маршрут пробігових випробувань повинен бути постійним для даного ремонтного підприємства і затверджений Державтоінспекцією.

У процесі обкатки перевіряють покази приладів. Тиск масла і за­рядний струм повинні бути в межах технічних вимог, температура води двигуна — не вище 80°С. Перевіряють роботу зчеплення, коробки передач, рульового керування і гальм. Зчеплення повинно повністю роз’єднувати двигун з ведучим валом коробки передач і під час руху не пробуксовувати: тоді переключення передач — легке і безшумне, рульове керування також працює легко, без заїдань і має нормальний осьовий розбіг. Гальма гусеничних тракторів повинні надійно зупи­няти трактор на схилі або підйомі до 20° при повному переміщенні обох важелів. Гальма автомобілів повинні забезпечувати плавне на­ростаюче гальмування при рівномірному прикладанні зусилля до пе­редачі або до важеля ручного гальма.

Шлях гальмування автомобіля з навантаженням, що рухається із швидкістю 30 км/год на горизонтальній ділянці сухої дороги з ас­фальтовим покриттям, повинен бути в межах технічних вимог. Наприклад, для автомобілів ГАЗ-51А і ГАЗ-53 шлях гальмування становить 8 м, а для ЗИЛ-130— 10,5 м. Нагрівання гальмових бара­банів і маточин не допускається. При гальмуванні ручним гальмом на сухій ґрунтовій поверхні з нахилом до 20° автомобіль повинен утри­муватися на місці необмежений час.

Під час руху трактора або автомобіля не повинні стукати й де­ренчати капот, крила, стекла і самодовільно відчинятися двері кабіни та запори капота.

Наприкінці обкатки трактора закривають всмоктувальну трубу і перевіряють герметичність повітроочисника.

Гідравлічну начіпну систему під час обкатки трактора перевіря­ють і випробовують відповідно до технічних вимог.

Контрольний огляд проводять після закінчення обкатки. Трактор або автомобіль встановлюють на естакаді або рівному майданчику і очищають. На гарячому двигуні підтягують гайки кріплення голов­ки циліндрів, спускають масло з картера двигуна і промивають його дизельним паливом, запустивши двигун на 5…6 хв при 550…600 об/хв. Потім заправляють двигун свіжим мастилом. Промивають масляний і паливний фільтри. Ретельно перевіряють усі вузли і механізми ма­шини. Після контрольного огляду всі помічені несправності заносять у спеціальний лист обкатки і потім усувають їх.

На кожному відремонтованому автомобілі нижче від заводської таблички ставлять табличку, де зазначають назву ремонтного під­приємства, порядковий номер і дату випуску з ремонту.

Остаточну перевірку трактора проводить інженер-контролер згід­но з листом обкатки. У нього роблять помітки про усунення несправ­ностей і про готовність трактора до здачі в експлуатацію. У випадку заміни двигуна обкатку трактора або пробіг автомобіля повністю по­вторюють: при заміні інших агрегатів трактор частково обкатують, а автомобіль робить повторний пробіг на відстань до 15 км.

Після обкатки і усунення дефектів машину доставляють у фарбу­вальне відділення. Зливають воду із системи охолодження і паливо з баків основного та пускового (у тракторів) двигунів. Промивають га­рячою водою (70…80°С) і обдувають кругом стиснутим повітрям. Міс­ця, які не потрібно фарбувати, стекла кабіни, ручки дверей, фари, щи­ток приладів, інструкційні та фірмові таблички тощо ізолюють масти­лом ЦИАТИМ-201, універсальним тугоплавким мастилом (консталіном) або парафінованим папером з нанесеним на нього шаром клею. Підфарбовують з внутрішньої сторони дверці кабіни, поверхні капо­тів та ін. Закривають капот, дверці кабіни і фарбують машину пентафталевою емаллю ПФ-133 або ПФ-115.

Пофарбовану машину висушують, знімають ізолюючі покриття і надають їй товарного вигляду відповідно до технічних вимог.

Прийом машин з ремонту і обкатка в перший період експлуатації

Прийом машин і агрегатів з ремонту. Одержуючи з капітального ремонту трактори, автомобілі або окремі агрегати, представник замов­ника оглядає і перевіряє їх без розбирання. Усі машини або агрегати повинні бути пофарбовані з попереднім грунтуванням і шпаклюван­ням. Автомобілі перевіряють «на ходу» з контрольним пробігом до 10 км. При виявленні замовником будь-яких відхилень від технічних умов на видачу машини (агрегату) з капітального ремонту ремонтне підприємство зобов’язане усунути ці дефекти або видати іншу машину (агрегат).

Ремонтні підприємства по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства гарантують справну роботу тракторів і агрегатів про­тягом таких строків: для двигунів— 1500 год у межах 12 місяців; для агрегатів трансмісії — 2000 год у межах 16 місяців, а справну роботу автомобілів і агрегатів — протягом 6 місяців при пробігу до 15 000 км.

На прийнятий з ремонту трактор складають акт видачі, а на ав­томобіль — акт і паспорт встановленої форми. Початком календар­ного гарантійного строку вважають день прийому машини замовни­ком, а гарантія забезпечується при умові виконання замовником ре­жиму попередньої обкатки і технічних умов експлуатації.

Обкатка машин у перший період експлуатації

Капітально відре­монтований трактор або автомобіль перед пуском в експлуатацію об­катують у польових умовах відповідно до заводської інструкції і правил технічного обслуговування. Така обкатка потрібна для припрацювання тертьових деталей та перевірки роботи окремих вузлів і механізмів. Машину в польових умовах завантажують поступово протягом певного періоду, встановленого для машин певної марки.

Повне навантаження машин без продовження періоду обкатки призводить до швидкого спрацювання деталей, а нерідко до заїдання механізмів і до поломки їх. Обкатують машини в два етапи: на хо­лостому ходу і під навантаженням.

Обкатка тракторів на холостому ходу

Трактори без навантаження обкатують на всіх передачах, починаючи з першої, із включенням збільшувача крутного моменту (ЗКМ), передачах заднього ходу і резервних. Час обкатки на кожній передачі встановлений технічними вимогами, а загальний час для більшості тракторів становить 5 год і для Т-150, Т-150К — 6…7 год. У процесі обкатки здійснюють круті повороти на нижчих передачах і плавні на транспортних.

Обкатку тракторів під навантаженням проводять у режимі, вста­новленому технічними вимогами для машини кожної марки. Спочатку трактор використовують на транспортних і легких польових роботах. Загальний час обкатки під навантаженням становить від 30 до 60 год. Наприклад, трактор К-701 обкатують 30 год, з них 10 год під наван­таження, яке становить 30% номінального, і 20 год з навантаженням до 70% номінального. Трактори МТЗ-80 усіх модифікацій обкатують 60 год, з них перші 25 год на легких транспортних роботах, а решту часу на легких польових роботах з використанням агрегатів гідро­систем.

Обкатка автомобілів

Після капітального ремонту обкатувальний пробіг автомобіля повинен становити не менш як 1000 км. Режим об­катки встановлюють відповідні відомства, заводи-виготовлювачі і ре­монтні підприємства.

У період обкатки перевіряють роботу всіх механізмів, гідравліч­ної начіпної системи і системи електрообладнання при дотриманні правил технічного обслуговування. Після обкатки проводять конт­рольний огляд машини, замінюють масло в усіх механізмах і усувають несправності.

Контрольні запитання

  1. Яка послідовність складання трактора з відремонтованих механізмів?
  2. У якій послідовності складають автомобілі?
  3. Як перевіряють і регулюють натяг гусениць?
  4. Які основні особливості обкатки тракторів і автомобілів?
  5. Який порядок видачі машини з ремонту і які гарантійні строки?
  6. Як обкатують машини в перший період експлуатації?