Організація робочого місця слюсаря та техніка безпеки слюсарних робіт

Машинобудування є провідною галуззю у промисловості, роз­виток якої забезпечує технічний прогрес і ріст всіх інших галузей промисловості, транспорту, будівництва, сільського господарства та ін.

В машинобудуванні та приладобудуванні слюсарна справа є основною і застосовується при виконанні будь-яких робіт.

Слюсарні роботи можна поділити на такі основні види: рубання або розрізання металу, виправляння, розмітка, обпилювання, сверд­ління, зенкерування та розвірчування отворів, нарізання різі, шабрування, притирання та доводка; крім того, на збиральних і ремонтних роботах слюсарю доводиться також виконувати клепаль­ні, жерстяницькі, паяльні та інші роботи.

Слюсарні роботи можна поділити на дві основні групи за послі­довністю слюсарних операцій та за характером виконуваних робіт.

За послідовністю операцій слюсарні роботи поділяються на:

  1. Підготовчі — рубання або розрізання заготовок, виправляння та розмітка.
  2. Основні — по наданню заготовці певної форми та розмірів— обпилювання, шабрування та притирання.
  3. Заключні — доводка і регулювання деталей, з’єднаних між. со­бою у механізмах.

За характером виконання слюсарні роботи поділяються на:

  1. Складальні — основні слюсарні роботи по складанню чи уста­новці машин, верстатів, з’єднання окремих деталей машин у вузли, а вузлів — у механізми, що виконують певну роботу в машинах, та регулювання машини або верстата в цілому.
  2. Ремонтні — відновлення спрацьованих деталей, пригонка їх одна до одної і випробування механізму в цілому.

Ремонтні роботи складаються з тих же процесів і провадяться в такому ж порядку, як і складальні роботи.

    1. Інструментальні — слюсарні роботи по виготовленню та ремонту інструмента.

Роботи по налагодженню верстатів-автоматів та потоко­вих ліній — це найбільш висококваліфіковані слюсарні роботи.

Робоче місце слюсаря

Частина площі, де слюсар виконує слюсарні роботи, називаєть­ся робочим місцем. Робоче місце може бути постійним або тимча­совим.

На постійному робочому місці встановлюють верстак з закріп­леними на ньому лещатами та іншими пристроями.

Треба, щоб верстак був міцним та стійким, бо на ньому вико­нують різні роботи, як, наприклад, рубання, обпилювання, розрі­зування металу та ін. (рис. 28)

Робоче місце слюсаря

Робоче місце слюсаря (рис. 28)

Верстак — це спеціальний дерев’яний стіл з ящиками та поли­цями для інструментів та пристроїв. Стіл верстака оббитий листовою сталлю завтовшки 0,5—0,7 мм. У великих складальних цехах зде­більшого встановлені верстаки, на яких працює одночасно кілька слюсарів. Відстань між лещатами на них повинна бути не менше 1,2 м. У складальних цехах замість дерев’яних верстаків установ­люють металеві столи з закріпленими на них пристроями для скла­дальних робіт.

Тимчасове робоче місце слюсаря може знаходитися в будь-якому місці заводу в залежності від роду роботи (наприклад, під час ре­монту устаткування, трубопроводів, вантажопідйомних механізмів, теплосилових установок та ін.).

Лещата служать для закріплення заготовки або деталі, які обробляє слюсар. Лещата є паралельні, стільцеві, важельні та ручні (рис. 29). Слюсарні роботи виконують переважно на пара­лельних лещатах.

Паралельні лещата бувають поворотні, неповоротні, пневма­тичні та машинні.

Паралельними лещата називаються тому, що рухома їх частина пересувається паралельно відносно нерухомої.

На рис. 30 показані поворотні паралельні лещата. Виготовляють їх з сірого чавуну. Обидві частини лещат з’єднуються між собою стальним гвинтом і гайкою. Як до першої, так і до другої частини прикріплені стальні загартовані губки з насічкою, між якими за­кріплюють заготовку чи деталь. Поворотні лещата можуть повертатися під будь-яким кутом у горизонтальній площині. Після того як лещата повернули на певний кут, їх за­кріплюють спеціальним стопорним болтом. Па­ралельні лещата виготовляють вагою до 50 кг. Для оброблювання деталей з м’якого металу на губки лещат накладають спеціальні запо­біжні нагубники (рис. 31).

Машинні лещата застосовують для закріплення на верстатах, заготовок під час їх обробки.

Пневматичні лещата працюють за допомогою стисненого повітря.

Стільцеві лещата виготовляють з сталі, що має малий вміст вуглецю, а губки на цих лещатах наварені з інструментальної сталі. Вони складаються з шарнірно з’єднаних між собою губок, які роз­ходяться непаралельно (рис. 32).

За допомогою гвинта з прямокутною різзю губки лещат збли­жаються і зажимають деталь малого розміру верхніми краями, а деталь великого розміру — нижніми краями.

Стільцеві лещата застосовують для важких слюсарних робіт (наприклад, клепання, виправляння та гнуття товстого металу).

Набір постійного слюсарно-монтажного інструмента

Ручні лещата

Ручні лещата (рис. 29)

Слюсарно-монтажний інструмент — це ручні і механізовані інструменти та пристрої різного роду, призначені для виконання слюсарно-монтажних та інших робіт.

Для закріплення виробів під час їх механічної обробки або слюсарно-монтажних робіт служать лещата, складальні пристрої, струбцинки та ін.

Запобіжні нагубники

Запобіжні нагубники (рис. 31)

Паралельні лещата

Паралельні лещата

Лещата

Лещата

Свердління отворів провадиться за допомогою коловорота, дри­ля і тріскачки. Гвинтові з’єднання складають за допомогою гай­кових ключів і викруток.

Для нарізання різі служать клупи з плашками та мітчики з воротками. Для затискування, згинання, відрізання дроту і дріб­них деталей використовують пінцети, ручні лещата, плоскогубці, круглогубці, овалогубці, гострозубці та ін.

Для обпилювання застосовують напилки, для більш точної пригонки—надфілі, шабери та ін.

З метою підвищення продуктивно­сті праці і полегшення її широко застосовується механізований інстру­мент.

В слюсарній справі найчастіше застосовують такі інструменти: мо­лотки, зубила, напилки, крейцмейселі, шабери, викрутки, гайкові ключі, абразивні бруски.

Молоток — інструмент для нане­сення ударів. За призначенням молот­ки поділяються на слюсарні і жер­стяницькі. Виготовляють їх з вугле­цевої сталі. Кінці молотка — бойок і носок — гартують і полірують. Слю­сарні молотки бувають двох типів: з круглими бойками і з квадратними.

Зубило — різальний інструмент у формі клина. Зубилом знімають струж­ку та розрубують метал, для чого по ньому ударяють молотком. Широко застосовують пневматичні зубила, що працюють за допомогою стисненого повітря.

Виготовляють зубила з інструментальної вуглецевої сталі. Залеж­но від характеру виконуваної роботи застосовують зубила різного розміру.

Крейцмейсель — вузьке зубило. Виготовляється з інструмен­тальної сталі, термічно обробляється. За допомогою крейцмейсе- ля здійснюють рубку металів, а також вирубку в них вузьких ка­навок.

Напилок — різальний інструмент у формі довгого бруска, на поверхні якого нанесено ряд дрібних зубців, що насікаються фре­зеруванням або за допомогою особливого зубила.

Напилками працюють або вручну, або за допомогою спеціаль­них обпилювальних верстатів. Для обпилювання складних форм— штампів, матриць, кокілів — застосовують обертові напилки, що приводяться в дію гнучким валом.

Стільцеві лещата

Стільцеві лещата (рис. 32)

1 — верстак, 2 — нерухома губка, З — рухома губка, 4 — загартована частина губок, 5 — гвинт, 6 — го­ловка гвинта, 7 — гайка гвинта, 8 — рукоятка, 9 — пружина, 10 — лапки, 11 — штанга, 12 — упорна п’ята, 13 — шарнір, 14 — підкладка.

Напилки виготовляють з інструментальної вуглецевої сталі марок У12, У12А або спеціальної хромистої сталі ШХ6, ШХ9 та ін. Довжина їх може бути різною і досягає 500 мм.

Шабер — інструмент для точної обробки і пригонки плоских і циліндричних поверхень. Являє собою стальний брусок прямокут­ного чи тригранного перерізу з ріжучою кромкою на одному кінці. Виготовляють шабери з інструментальної вуглецевої сталі марки У10, У12. Ріжучу кромку їх гартують.

Ручні шабери для обробки ввігнутих поверхень — тригранні, для- обробки плоских — плоскі. Найбільш ефективні механічні шабери, що приводяться в рух гнучким валом.

Викрутка — служить для загвинчування та відгвинчування гвинтів, що мають головки з прорізами. Викрутки бувають різних розмірів і форм. Складається викрутка з робочої частини, стержня і ручки.

При роботі викрутка підбирається так, щоб ширина її робочої частини була меншою від діаметра головки гвинта.

Гайкові ключі — інструмент для загвинчування і відгвинчу­вання гайок, болтів і гвинтів з квадратними чи шестигранними го­ловками.

Гайкові ключі є звичайні (прості), торцеві (для роботи у важко- доступних місцях), універсальні, або розсувні, які можна встано­вити по розміру гайки чи болта, та ін.

Гайковий ключ складається з рукоятки і головки з захватом (зівом), розмір якого повинен відповідати розміру гайки чи болта.

Розсувний ключ має нерухому і рухому губки, що дає можли­вість відгвинчувати гайки і болти різного розміру.

Абразивні бруски мають різну твердість і переріз. Вони потріб­ні для заправки різальних інструментів після їх заточки.

Контрольно-вимірювальний інструмент. Набір постійного контрольно-вимірювального інструмента складається з масштабної лінійки, штангенциркуля, кронциркуля, нутроміра, перевірної лінійки, кутників і малки.

Організація робочого місця слюсаря

Забезпечення високої продуктивності праці слюсаря у вели­кій мірі залежить від правильної організації його робочого місця. Правильна організація робочого місця і праці слюсаря сприяє випуску доброякісної продукції, зниженню її собівартості при най­меншій затраті часу.

Для виконання будь-якої слюсарної роботи необхідно підготу­вати робоче місце, тобто розмістити інструмент на верстаку або біля ремонтованого механізму найбільш вигідним способом, щоб доручене завдання можна було здійснити з найменшою затратою часу і зусиль.

Розташування інструмента на верстаку

Розташування інструмента на верстаку

Інструмент і пристрої розташовують на робочому місці так, як цього вимагає виконання слюсарної роботи (рис. 33). З лівого боку лещат на верстаку кладуть інструмент, який під час роботи доводиться тримати в лівій руці (зубило, крейцмейсель, обтискач та іи.). З правого боку лещат на верстаку кладуть інструмент, який слюсар тримає у правій руці (молоток, напилок, шабер, гайковий ключ та ін.).

Набір постійного інструмента

Набір постійного інструмента

Виробничі документи слюсаря, потрібні для виконання даної операції (рисунки, наряд на роботу, технологічна карта) повинні лежати на похилій поличці верстака.

Плита для виправляння металу мусить бути з правого боку верстака, а плита для перевірки оброблюваної деталі — з лівого боку на столі верстака.

У верстаку слюсаря повинен знаходитися набір постійного інструмента, записаний в його інструментальну книжку (рис. 34).

Перевірка правильності установки лещат по зросту слюсаря

Перевірка правильності установки лещат по зросту слюсаря

Крім набору постійного інструмента, слю­сар одержує спеціальний інструмент, необ­хідний для виконання тієї чи іншої роботи протягом певного часу (напилки різного про­філю, свердла потрібного діаметра, різьонарізний інструмент та ін.). Цей інструмент видають слюсарю на інструментальну марку.

На робочому місці слюсаря повинні ле­жати тільки ті інструменти і пристрої, які необхідні йому для виконання даної роботи. Наявність зайвих предметів гальмуватиме роботу і може призвести до травми.

Вимірювальний інструмент розміщують в середній частині верстака; лещата встановлюють так, щоб слю­сарю зручно було працювати. Верхня частина їх губок повинна знаходитись на рівні ліктя слюсаря (рис. 35).

Заготовки розміщують з лівого боку лещат, а оброблені дета­лі — з правого. Після закінчення роботи інструмент укладають в інструментальний ящик (рис. 36). Напилки після роботи слід очис­тити від стружок стальною щіткою. На ріжучу частину шаберів одягають футляр.

Контрольно-вимірювальний інструмент витирають, змащують легким шаром технічного вазеліну і вкладають у футляри. Перевір­ну плиту (рис. 37) закривають дерев’яним захисним кожухом.

Розміщення інструментів у ящику верстака

Розміщення інструментів у ящику верстака

Лещата очищають від стружок, витирають їх, змащують солі­долом і залишають в такому положенні, щоб відстань між губками була не менше 5 мм, а ручка, за допомогою якої приводять в дію гвинт лещат, знаходилась у вертикально-опущеному положенні.

Робоче місце слюсаря повинне бути завжди добре освітленим. На слюсарному верстаку встановлюють електричну лампу з ре­флектором і шарнірним штативом. Це дає можливість в достатній мірі освітлювати будь-яку ділянку верстака.

Перевірний інструмент

Перевірний інструмент

Біля верстака встановлюють табурет або спеціальний стілець з підйомним сидінням.

Для того щоб слюсарю не доводилось стояти на стружках і для зменшення його втоми під час роботи, біля верстака повинна бути підставка для ніг, зроблена з дерев’яних планок.

Запитання для повторення

  1. Що таке робоче місце слюсаря?
  2. Розкажіть про організацію робочого місця слюсаря.
  3. Які бувають слюсарні лещата?
  4. З чого складається набір постійного інструмента слюсаря?
  5. Як повинен бути розміщений інструмент слюсаря під час роботи?
  6. Як треба розміщати постійний інструмент слюсаря після закінчення роботи?
  7. Яке значення має правильна організація праці і робочого місця слю­саря?
  8. Розкажіть про правила догляду за інструментом під час роботи та після закінчення її.
  9. В чому полягає підготовка слюсаря до роботи?
  10. Яка будова паралельних лещат?
  11. Чим відрізняються стільцеві лещата від паралельних?
  12. Як встановлюють лещата та яке їх призначення?