Вимірювальні інструменти і прилади

Виготовлювані слюсарем деталі машин і механізмів повинні мати форму і розміри, відповідні рисунку.

При виготовленні деталей розміри визначаються шляхом їх вимірювання. Тому слюсар, крім робочого інструмента для виго­товлення деталей, повинен мати набір вимірювальних інструментів, для вимірювання і перевірки розмірів.

Вимірювання провадять контрольно-вимірювальним інструмен­том шляхом порівняння перевірюваного розміру з якоюсь другою, однорідною з нею величиною. Від точності вимірювання залежить і точність розмірів та форми виготовлюваних деталей.

Основними причинами, що впливають на зниження точності вимірювання, можуть бути: незадовільне знання або невміння пра­вильно застосовувати вимірювальний інструмент; незадовільний стан інструмента (забруднення або несправність); недбале пово­дження. з інструментом (удари, нагрів та ін.); різниця температур, при яких провадиться вимірювання (нормальною температурою/ при якій слід провадити вимірювання, прийнято вважати+20°).

Для того, щоб більш точно визначити розміри деталі, треба зробити два-три вимірювання і за середнім арифметичним значен­ням визначити розмір.

Крім того, на точність вимірювання дуже впливає правильний вибір інструмента, через те що вимірювальні і перевірні інструменти бувають різної конструкції і мають різний ступінь точності вимі­рювання.

Вітчизняною промисловістю виготовляється велика кількість різних контрольно-вимірювальних інструментів і приладів, за до­помогою яких можна робити вимірювання з точністю від 0,1 до 0,0001 мм, Слюсар повинен знати будову вимірювального інстру­мента і вміти добре ним користуватися в процесі вимірювання деталей.

Контрольно-вимірювальні інструменти за призначенням, будо­вою і способом вимірювання діляться на такі групи:

  1. Масштабні або штрихові інструменти, при вимірюванні якими задана величина відраховується безпосередньо за нанесеною на них шкалою.

До таких інструментів відносяться: масштабні лінійки, скла­данні метри штангенінструменти (штангенциркулі та ін.). Умовно до цієї групи можна віднести також і мікрометричні інструменти підвищеної точності (мікрометри для зовнішніх вимірювань, штих- маси та ін.).

  1. Перевірні інструменти, які не показують абсолютного зна­чення вимірювальної величини, а вказують тільки на наявність відхилень від заданих розмірів або форми.

До таких інструментів відносяться: слюсарні лінійки, пере­вірні плити, шаблони, щупи, кронциркулі, нутроміри та кон­трольні плити.

  1. Кутомірні інструменти для вимірювання кутів. До цих інстру­ментів відносяться: кутники, малки і кутоміри.

Масштабні інструменти

Масштабна лінійка (рис. 70) виготовляється з тонкої стальної штабки. Застосовується для вимірювання зовнішніх і внутрішніх лінійних розмірів і відстаней.

Масштабна лінійка

Масштабна лінійка

Масштабні лінійки виготовляються з вуглецевої інструменталь­ної сталі марок. У7 і У8.

Довжина масштабних лінійок буває 150; 200; 300 ; 500; 750 і 1000 мм, ширина — від 15 до 35 мм, товщина — від 0,3 мм і більше.

Точність вимірювання лінійкою — від 0,5 до 1 мм.

Спосіб вимірювання лінійкою дуже простий. При вимірюванні лінійка прикладається до вимірюваної деталі так, щоб її нульова риска збіглася з початком вимірювального розміру і по рисці, яка збігається з кінцем вимірюваного розміру, відлічують резуль­тат.

Накладати лінійку на деталь треба так, щоб вона лежала пара­лельно осі деталі.

Крім лінійок для вимірювання, застосовують складані метри і стальні гнучкі стрічки (рулетки).

Штангенінструменти

Штангенінструменти дуже поширені універсальні вимірювальні інструменти. Застосовуються штангенінструменти для вимірювання внутрішніх і зовнішніх циліндричних поверхень, довжин, товщин, глибин отворів і тп.

Точність вимірювання штангенінструментами залежить від їх будови.

В машинобудуванні застосовують штангенінструменти з грани­цями вимірювань 100; 125; 150; 200; 300; 400 ; 500; 600; 800 і 1000 мм та точністю вимірювань 0,1; 0,05 і 0,02 мм.

Штангенциркуль (рис. 71) складається з стальної штанги 5, нерухомої ніжки 1, рухомої ніжки 2, рамки 3, гвинта 4> призначе­ного для точної установки рухомої ніжки 2, обойми 6, затискного гвинта 7 і ноніуса 8.

Штангенциркуль з точністю вимірювання 0,02мм

Штангенциркуль з точністю вимірювання 0,02мм

Ноніуси штангенциркулів виконуються з величиною відліку 0,1; 0,05 і 0,02 мм.

Будова ноніуса

Будова ноніуса

Будова ноніуса з величиною відліку 0,1 мм показана на рис. 72. Шкала такого ноніуса поділена на десять рівних частин і займає довжину, яка дорівнює дев’яти поділкам шкали штанги, тобто 9 мм. Отже, одна поділка ноніуса становить 0,9 мм, тобто вона коротша від кожної по­ділки штанги на 0,1 мм.

Якщо стулити впритул ніжки штангенциркуля, то нульовий штрих но­ніуса буде точно збігатися з нульовим штрихом штан­ги (рис. 72, а). Решта штрихів ноніуса, крім останнього, збігатися не буде: перший штрих но­ніуса не збіжиться з дру­гим штрихом штанги на 0,1 мм; другий штрих но­ніуса не збіжиться з дру­гим штрихом штанги на 0,2 мм і т. д. Десятий штрих ноніуса буде точно збігатися з де­в’ятим штрихом штанги.

Якщо зсунути рамку так, щоб перший штрих ноніуса (не рахуючи нульового) збігся з першим штрихом штанги (рис. 72, б), то між ніжками штангенциркуля утвориться зазор, який дорівнюватиме 0,1 мм. При збіганні другого штриха ноніуса з другим штрихом штанги зазор між ніжками становитиме вже 0,2 мм; при збіганні третього штриха ноніуса з третім штрихом штанги зазор дорівнюва­тиме 0,3 мм і т. д. Отже, той штрих ноніуса, який точно збігається з будь-яким штрихом штанги, показує число десятих часток міліметра.

Приклади відліку за ноніусом наведені на рис. 73.

Вимірювання штангенциркулем та відлік за ноніусом

Вимірювання штангенциркулем та відлік за ноніусом

Шкала ноніуса з величиною відліку 0,05 мм поділена на 20 рів­них частин і займає довжину, яка дорівнює 19 поділкам шкали штанги, тобто 19 мм. Отже, одна поділка ноніуса становить 0,95 мм, тобто вона корот­ша від кожної поділки штанги на 0,05 мм. Таким штангенциркулем можна вимірювати деталі з точністю до 0,05 мм.

Шкала ноніуса з величиною відліку 0,02 мм поділена на 50 рівних частин і займає довжину, яка дорівнює 49 поділкам шкали штанги, тобто 49 мм. Одна поділка цього ноніуса становить 0,98 мм, тобто вона коротша від кожної поділки штанги на 0,02 мм. Таким штангенциркулем можна вимірювати деталі з точністю до 0,02 мм.

Результати вимірювання штангенцир­кулем з ноніусами 0,05 і 0,02 мм від­раховуються аналогічно до попереднього.

Вимірювання штангенциркулем граней

Вимірювання штангенциркулем граней

Приклад вимірювання деталей штанген­циркулем показаний на рис. 74 і 75.

Штангенглибиномір (рис. 76) складається з осно­ви, масштабної лінійки, повзунка, стопорного гвин­та і ноніуса.

Щоб виміряти глибину отвору, глибиномір осно­вою встановлюється з краю отвору, як показано на рис. 76, а масштабна лінійка висувається до упора в основу отвору. Розмір визначається так само, як і штангенцир­кулем.

Штангенглибіномір та штангензубомір

Штангенглибіномір та штангензубомір

Штангензубомір (рис. 77) застосовується для ви­мірювання товщини зубців шестерень по початковому колу.

Штангензубомір уста­новлюють на шестірню так, щоб головка зубця упира­лась у пластинку 5. Ніжки штангензубоміра зближа­ють доти, доки вони не торкнуться зубця шестірні, при цьому треба стежити, щоб головка зубця не відійшла від пластинку 5.

Точність вимірювання штанген­зубоміром становить 0,02 мм.

Мікрометричні інструменти

До мікрометричних інструментів відносяться: мікрометри для вимірювання довжини, ширини, товщини і зовнішніх діаметрів оброблюваних виробів; мікрометри для внутрішніх вимірювань; мікрометричний штихмас і мікрометричний глибиномір.

Мікрометр (рис. 78) служить для точних вимірювань зовніш­ніх розмірів деталей — діаметра, товщини., ширини і довжини. Він складається з стальної скоби яка з одного боку має нерухому п’ятку 2 з вимірювальною поверхнею, а з другого — стебло 3, в якому закріплена гільза з внутрішньою різзю. В гільзу вгвин­чується мікрометричний гвинт 4 з шагом різі 0,5 мм; на лівому кінці гвинт закінчується вимірювальною поверхнею 8. Зовні стебло охоплює барабан 5, з’єднаний з гвинтом 4. Таким чином, при обер­танні барабана обертається і гвинт, при цьому переміщується його вимірювальна поверхня.

На правому кінці барабана є особливий пристрій 6 що нази­вається тріскачкою. При вимірюванні обертати барабан слід тільки за головку тріскачки.

Для закріплення гвинта в потрібному положенні служить стопорне. кільце 7. На зовнішній по­верхні стебла нане­сені дві поздовжні шкали, зсунуті одна відносно одної на пів міліметра.

На зовнішній ко­нічній поверхні бара­бана нанесені 50 рівно віддалених штрихів. При кожному оберті барабана гвинт повер­тається на один оберт і його вимірювальна поверхня переміщується вздовж осі на величину шага гвинта, тобто на 0,5 мм. При обертанні барабана на одну поділку вимірювальна поверхня гвинта перемі­щується на 1/50 шага різі гвинта, тобто на 0,5 : 50 = 0,01 мм. Отже, кожна поділка барабана дорівнює 0,01 мм.

Як користуватися мікрометром

Як користуватися мікрометром

Для відліку показань мікрометра спочатку дивляться по шкалі стебла, на скільки відійшов ліворуч нульовий штрих від кромки барабана: за верхньою шкалою визначають ціле число міліметрів, а за нижньою — половини міліметрів. Для відліку сотих часток міліметра користуються поділками на барабані.

Мікрометр

Мікрометр

На рис. 79, а показана установка мікрометра на розмір 6,36 мм, на рис. 79 б — на розмір 6,34 мм і на рис. 79, в — на розмір 6,84 мм.

При вимірюванні спочатку відпускають стопорне кільце, потім беруть мікрометр лівою рукою за скобу і накладають його на вимі­рювану деталь (рис. 80).

Мікрометри

Мікрометри

Великим і вказівним паль­цями правої руки обертають за тріскачку барабан мікрометра доти, доки вимірювальні по­верхні мікрометра не торкнуть­ся поверхні деталі. Після цього закріплюють гвинт стопорним кільцем.

Мікрометр для внутрішніх вимірювань (рис. 81) має губки 1 і 2, на яких знаходяться вимі­рювальні поверхні 3. При повністю стулених губках діаметр ви­мірювальних поверхень звичайно дорівнює 5 мм для мікрометрів

з границями виміру 5— 30 мм і 10 мм для мікро­метрів з границями виміру 30—55 мм. Шкала на стеб­лі 4 нанесена так, що при відліку розміру діаметр ви­мірювальних поверхень мі­крометра не враховується. Кожна поділка барабана 5 дорівнює 0,01 мм. Відлік показань за цим мікромет­ром провадиться аналогіч­но попередньому.

Мікрометричний штихмас (рис. 82) служить для точного вимі­рювання Внутрішніх розмірів.

Головка мікрометричного штихмаса складається з гільзи 1 і барабана 2, з’єднаного з мікрометричним гвинтом; шаг гвинта дорівнює 0,5 мм хід — 13 мм. В гільзі містяться стопор 3 і п’ятка 4 з вимірювальною по­верхнею. Придержуючи гільзу і обертаючи барабан, можна змі­нити відстань між вимірюваль­ними поверхнями штихмаса. Від­лік провадять так само, як у мікрометра.

Границі вимірів головки штихмаса 50—63 мм. Для вимі­рювання великих діаметрів (до 1500 мм) на головку нагвинчу­ють подовжувач 5.

При вимірюванні отворів штихмас необхідно встановлювати строго по діаметру.

Мікрометричний глибиномір (рис. 83) складається з траверси /, яка має вимірювальну площину, і жорстко скріпленого з нею стебла 2 в якому ру­хається мікрометричний гвинт з вимірювальним стержнем 3 перпендику­лярно до вимірювальної площини траверси.

Переміщення гвинта, які відповідають повним його обертам, відлічують за шкалою стебла, а пе­реміщення, які відпо­відають частинам його оберту,— за шкалою ба­рабана 4У зв’язаного з мі­крометричним гвинтом.

Обертання барабана здійснюється через трі­скачку 5. Стопор 6 служить для закріплення стержня в певному положенні.

Важільні вимірювальні інструменти

Індикатор годинникового типу служить для перевірки правильності геометричної форми деталей (конусність, овальність).

Індикатор, зображений на рис. 84, а, має дві шкали, встановлені в корпусі 1 одна — велика 3 — має 100 по­ділок по 0,01 мм кожна, друга —мала 5 — має 10 поділок по 1 мм. Установка на нуль провадиться обертанням великої шкали гвин­том 2 при нерухомій стрілці 6.

Через весь індикатор всередині муфти 8 проходить вимірюваль­ний стержень 9, в який вставлено наконечник 10 В наконечник впресовано стальну кульку або загартовану призму, нижня по­верхня яких служить вимірювальною п’яткою.

 Важільні вимірювальні інструменти

Індикатор годинникового типу служить для перевірки правильності геометричної форми деталей (конусність, овальність).

Індикатор годинникового типу

Індикатор годинникового типу

Індикатор, зображений на рис. 84, а, має дві шкали, встановлені в корпусі 1 одна — велика 3 — має 100 по­ділок по 0,01 мм кожна, друга —мала 5 — має 10 поділок по 1 мм. Установка на нуль провадиться обертанням великої шкали гвин­том 2 при нерухомій стрілці 6.

Через весь індикатор всередині муфти 8 проходить вимірюваль­ний стержень 9, в який вставлено наконечник 10 В наконечник впресовано стальну кульку або загартовану призму, нижня по­верхня яких служить вимірювальною п’яткою.

На стержні нарізають зубці (рис. 84, б), які зчіплюються з шестірнею г на осі якої міститься мала стрілка, що показує цілі оберти великої стрілки 6. З шестірнею г2 зчеплена за допомогою проміжного колеса г3 центральна шестірня гх, до осі якої прикріплена велика стрілка, що показує переміщення стержня в сотих частках міліметра. Мертвий хід у передачі усувається спіральною пружиною 11, яка діє на зубчасте колесо г4,. що зчіплюється з центральною шестірнею гг.

При перевірці виробів індикатор закріплюється вушком 7 в універсальному штативі, який допускає переміщення індикатора по вертикалі і горизонталі, а також нахил і поворот відносно осі деталі, що перевіряється. Облад­нуючи індикатор спеці­альними вимірювальни­ми пристроями, можна одержати ряд приладів спеціального призначен­ня, в тому числі і інди­каторний нутромір, який служить для точних вну­трішніх вимірювань. На рис. 85 показана кон­струкція індикаторного нутроміра для вимірю­вання отворів діаметром понад 18 мм.

Індикатор нутромір

Індикатор нутромір

В корпусі 4 нутро­міра закріплена втулка 11 у в яку вгвинчена регу­льована вимірювальна п’ятка 3, що закріплює­ться після установки на розмір гайкою 12. В напрямній другого кінця втулки вміщений вимірювальний стержень 2у переміщення якого, за допомогою важеля /, що обертається на осі 10у через стержень 9 пере­дається індикатору 7. Вимірювальні контакти важеля утворюються запресованими в нього кульками 8. Вимірювальне зусилля ство­рюється спільною дією індикатора і пружини 13. Стержень 9 мі­ститься в трубці 6, на яку надівається дерев’яна ручка-втулка 14 і кріпиться кожух 5.

В отвори корпусу нутроміра вставлені напрямні стержні цент­руючого містка 15. Під дією пружини 16 місток у вільному стані висувається вперед, наскільки йому дозволяє гвинт-обмежник 17.

При введенні нутроміра в отвір, що перевіряється, центруючий місток, який притискуються пружинами до поверхні отвору, вста­новлює вимірювальну вісь у площині осьового перерізу. Для ви­значення відхилення діаметра досить похитати нутромір в площині осьового перерізу отвору: найбільше показання індикатора відпо­відатиме величині діаметра отвору.

За допомогою індикаторного нутроміра вимірюють отвори від­носним методом, що вимагає попередньої установки його на розмір за зразковим кільцем або мікрометром. На рис. 86 показано, як треба користуватися індикаторним нутроміром.

При встановленні на розмір вимірювальна п’ятка 3 вигвин­чується настільки,щоб кільцева риска на вимірювальному стержні 2 розмістилась приблизно в площині торця втулки. При цій умові плечі ва­желя 1 розташовуються перпендикулярно до осей стержнів 2 і 9у що забезпечує мінімальні похибки передаточного відношення завдяки різ­ної величини плечей важеля.

Перевірні інструменти

При виконанні робіт слюсарю часто доводить­ся, крім безпосереднього вимірювання деталі, визначати якість обробки поверхні, правильність форми, паралельність і прямо­лінійність поверхень, величину кутів і т. п. Для цієї мети користуються перевірними лінійками, перевірними плитами і ша­блонами.

Точність обробки деталей перевіряється цими інструментами «на просвіт».

Щоб перевірити деталь, на останню накладають перевірний інструмент і спостерігають, в яких місцях є просвіт. Якщо просвіту не видно або він однаковий по всій довжині лінійки, це означає, що обробка деталі виконана точно.

Є ще й інший спосіб перевірки лінійних відхилень «на фарбу». В цьому випадку роблять так: на поверхню перевірного інструмента наносять тонкий рівномірний шар фарби (суміш мінерального масла з сажею, суриком, лазуррю або будь-якою іншою фарбою), після чого перевірний інструмент накладають на поверхню деталі і переміщають його по цій поверхні. Коли інструмент знімають з поверхні деталі, то на останній залишаються пофарбовані і непофарбовані місця, за якими визначають точність обробленої поверхні.

Застосування індикаторного нутроміра

Застосування індикаторного нутроміра

Перевірні лінійки бувають з гострим ребром — лекальні лінійки, з широкою робочою поверхнею і кутові лінійки — клини.
Лекальні лінійки (рис. 87, а) використовують для виявлення відхилення виробів від прямолінійності. Довжиною лінійки бувають від 75 до 500 мм.
Лекальні лінійки виготовляють з інструментальної сталі, точно обробляють і загартовують. Одно ребро лінійки роблять гострим, а друге — широким. Один з торців лінійки має скіс, який утворює з гострим ребром кут 30 або 60°. Широке ребро збільшує жорсткість

Перевірний інструмент

Перевірний інструмент

лінійки. При неробочому положенні для запобігання пошкодженню гострого ребра лінійку ставлять на широке ребро.

При перевірці виробу лінійку пересувають по перевірюваній поверхні. В процесі перевірки лінійку слід тримати перпендику­лярно до перевірюваної поверхні, як показано на рис. 87, а.

Нерівності на перевірюваній поверхні перевіряють «на просвіт».

Перевірні лінійки (рис. 87, б) застосовують для перевірки від­хилень поверхень від прямолінійності. Виготовляють лінійки із сірого чавуну. Лінійки бувають таких розмірів (довжина х ширину) : 500 х 40 мм\ 750 х 45 мм; 1000 х 50 мм; 1500 х 60 мм; 2000 х 70 мм та ін.

Кутові лінійки застосовують для перевірки внутрішніх дво­гранних гострих кутів. Як треба користуватися кутовою ліній­кою, показано на рис. 87, в.

Перевірні плити (рис. 87, г) широко застосовують при шабруванні поверхень (перевірка «на фарбу»).

Шаблони являють собою плоскі перевірні інструменти. Виго­товляють їх з м’якої листової або штабової сталі, іноді із сталі У7А і У8А товщиною від 0,5 до 6 мм. Шабло­ни з такої сталі добре обробляються, мало коробляться після тер­мічної обробки і досить стійкі.

Шаблони мають різ­номанітну форму, яка залежить від форми перевірюваної деталі (рис. 88).

Перевірку деталей шаблонами провадять двома способами:

  1. Перевірка та просвіт — в цьому випадку шаблон накла­дають на поверхню перевірюваної деталі і за величиною просвіту судять про точність і правильність виготов­лення деталі.
  2. Перевірка на фар­бу — застосовують її в тих випадках, коли нема можливості перевірити «на просвіт», наприклад, при перевірці виїмок, глухих місць і т. п.

Для того щоб перевірити «на фарбу», переівірювані місця покрива­ють тонким шаром фарби, потім накладають шаблон на перевірюване місце і проводять ним по поверхні. На шаблоні лишаються сліди фарби, за якими і визначають правильність деталі.

Різьоміри (шаблони для перевірки різі) застосовують для ви­значення шага і повноти різі.

Різьомір (рис. 89) являє собою набір зубчастих пластинок з точним зображенням профілю різі.

Шаблони, різьомір, радіусомір, приклад вимірювання

Шаблони, різьомір, радіусомір, приклад вимірювання

На кожній зубчастій пластинці вказано, для якої різі вона призначена.

Набори пластинок виготовляють для метричної і дюймової

Для вимірювання метричної різі набір складається з 20 пла­стинок з шагом: 0,4; 0,45; 0,5; 0,6; 0,7; 0,75; 0,8; 1; 1,25; 1,5; 1,75; 2; 2,25; 3; 3,5; 4; 4,5; 5; 5,5 і 6 мм.

Для вимірювання дюймової різі набір складається з пластинок, які мають таку кількість ниток на : 28; 20; 19; 16; 14; 12; 11; 10; 9; 8; 7; 6; 5; 472.

При перевірці різі на останню накладають відповідну пластинку і за величиною просвіту визначають відхилення від розміру (рис. 90).

Радіусні шаблони застосовують для перевірки на деталях ви­пуклих і ввігнутих поверхень.

Ці шаблони складаються з набору тонких стальних пластинок з різними радіусами заокруглень на кінцях.

Будова радіусомірів (рис. 91) аналогічна будові різьомірів« тобто набір пластинок закріплений в обоймі. Набори радіусних шаблонів виготовляють трьох номерів:

Набір № 1 складається з пластинок для вимірювання радіусів від 1 до 7 мм.

Набір № 2 складається з пластинок з радіусами від 7,5 до 15 мм.

Набір № 3 складається з пластинок з радіусами від 19,5 до 25 мм.

Еталонні плитки — це плоскопаралельні (кінцеві) міри дов­жини, що застосовують для перевірки точності вимірювальних інструментів (мікрометрів, штангенциркулів та ін.). Крім того, ними користуються при розмічанні деталей, коли потрібна особливо висока точність, а також для точної установки деталей і при уста­новці та регулюванні різних приладів (рис. 92).

Еталонні плитки

Еталонні плитки

Еталонні плитки являють собою оброблені з високою точністю прямокутні пластинки, виготовлені з легованої інструментальної сталі марок ХГ або X. Властивістю плиток є їх здатність щільно прилягати (притиратися) одна до одної, причому для їх роз’єднання необхідно докладати велике зусилля. Така властивість плиток дозволяє з’єднувати їх по кілька штук в один блок і тим самим діставати будь-який розмір, потрібний для вимірювання.

Еталонні плитки випускаються наборами, які складаються з 83, 87 або 103 штук.

При різній комбінації плиток великого набору можна скласти будь-який розмір в межах від 1 до 200 мм через кожні 0,001 мм. Розмір плитки позначений на широкій площині.

При користуванні плитками треба вміти правильно їх накла­дати одна на одну. Для цього роблять так: беруть дві плитки і складають їх під прямим кутом, а потім повертають до повного збігу сторін плиток. Роз’єднують плитки, зрушуючи їх одну від­носно При користуванні плитками їх треба берегти від дії температури.

Рівень

При установці обладнання або складанні машин слю­сарю часто доводиться визначати відхилення їх від вертикального положення, а також перевіряти прямолінійність поверхень. Для зазначених перевірок користуються рівнем.

У слюсарній справі застосовують прості і рамні рівні.

Рівень являє собою металевий корпус, всередину якого вставлена скляна трубочка (ампула), наповнена будь-якою рідиною. Заливання ампули рідиною провадиться так, щоб у ній утворилася повітряна бульбочка. При установці рівня на площину, яка має відхилення від свого положення, бульбочка буде зміщуватися в той або інший бік. На ампулі нанесена шкала з поділками; одна поділка відповідає певній різниці у висоті між двома точками поверхні.

Для перевірки горизонтального положення поверхні деталі на останню накладають рівень і за шкалою ампули визначають вели­чину відхилення.

Коли провадиться перевірка довгих деталей, то рівень встано­влюють в кількох точках — на кінцях і в середині.

Щупи (рис. 93) являють собою стальні точно оброблені пла­стинки, товщиною від 0,03 до 1 мм і довжиною 50, 100 або 200 мм.

Щупи, кронциркуль

Щупи, кронциркуль

За товщиною пластинки відрізняються одна від одної на 0,01 мм, а більш товсті — на 0,05 і 0,25 мм. На кожній пластинці вказана її товщина. —

Щупи комплектуються в набори № 1, 2, 3, 4, 5, 6 і 7 відповідно до ГОСТу.

Призначення щупів — визначати величину зазорів між окре­мими поверхнями деталей або спряженими деталями.

При вимірюванні можна застосовувати як одну, так і декілька складених разом пластинок.

Щоб визначити величину зазора, пластинки вводяться в зазор по черзі по одній або по дві.

як користуватись кронциркулем за вимірювальною лінійкою

як користуватись кронциркулем за вимірювальною лінійкою

Кронциркуль (рис. 94, а) — найбільш простий інструмент для грубого вимірювання зовнішніх розмірів деталей. Він складається з двох зігнутих ніжок, які насаджені на одну вісь і можуть оберта­тись навколо неї. При вимірюваннях ніжки кронциркуля зсувають так, щоб вони своїми губками торкались зовнішніх поверхень деталі.

На рис. 94, б зображений удосконалений кронциркуль з пру­жиною і установочним гвинтом. Ніжки кронциркуля встановлюють на розмір за допомогою гвинта і гайки. Тому встановити його можна точніше, ніж у простого кронциркуля. Перенесення розміру, зня­того кронциркулем на вимірювальну лінійку, показане на рис. 95.

Нутромір (рис. 96) служить для грубого вимірювання внут­рішніх розмірів. Будова його подібна до будови кронциркуля.

Нутромір

Нутромір

Замість нутроміра можна користуватися кронциркулем, як показано на рис. 96, в.

Кутомірні інструменти

Для перевірки і вимірю­вання зовнішніх і внутріш­ніх кутів застосовують куто­мірний інструмент.

У слюсарній справі засто­совують кутники, малки та кутоміри.

Кутники (рис. 97) — ви­мірювальні інструменти для вимірювання і розмічання кутів, рів­них 30; 60; 90; 120°.

Кутники

Кутники

Кутники виготовляють суцільними — з одного куска металу і складними — із двох частин. Кутники бувають із сторонами дов­жиною від 20 до 150 мм. Довжина короткої сторони кутника дорів­нює 2/з довгої сторони. Виготовляються кутники з інструментальної вуглецевої сталі маркиї У& або легованої сталі марок ХГ і X; після виготовлення їх піддають гартуванню.

Як правильно користуватись кутником

Як правильно користуватись кутником

За точністю виготовлення кутники бу­вають чотирьох класів.

Кутники 1-го класу точності — застосовують при виконанні особ­ливо точних робіт;

Кутники 2-го класу точності — для вико­нання слюсарних робіт підвищеної точно­сті;

Кутники 3-го класу точності — для звичайних слюсарних робіт;

Кутники 4-го класу точності — для виконання грубих слюсарних робіт.

Перевірку правильності прямих кутів деталі здійснюють, накладаючи на перевірювану деталь кутник внутрішньою части­ною, як показано на рис. 98, і за просвітом судять про правильність прямого кута.

Малки призначені для перенесення ве­личини кутів, відміряної шаблоном або транспортиром, на деталь або з деталі на інструмент. Потрібний кут встановлюється шляхом розсування поличок малки. Точ­ність вимірювання малками невисока.

Виготовляють малки з інструментальної вуглецевої сталі марок У7 і У8, Після об­робки їх піддають гартуванню.

Малки бувають прості і подвійні.

Проста малка (рис. 99) являє собою шарнірно з’єднані дві лінійки. Встановивши малку на потрібний розмір, лінійки закріп­люють за допомогою гвинта і барашкової гайки.

Подвійна малка (рис. 100) відрізняється від простої тим, що її лінійки з’єднані важелем.

При вимірюванні лінійки малки закріплюють двома гвинтами і гайками під кутом, який треба перевірити. Якщо у деталі треба перевірити два або три кути, то важіль також використовують для установки під необхідний кут.

Проста та подвійна малки

Проста та подвійна малки

При перевірці кута малку накладають на деталь і за просвітом визначають збіг граней лінійок із сторонами кута деталі.

На рис. 101 наведені приклади перевірки подвійною малкою кутів деталей.

Як правильно користуватись малкою

Як правильно користуватись малкою

Кутоміри (рис. 102, а) призначені для вимірювання зовнішніх кутів від 0 до 180°. Вони складаються з основи 1 у формі півдиска з градусною шкалою від 0 до 120°, лінійки основи 2, рухомої лі­нійки З з віссю обертання 5, кутника 4, сектора 6, стопора 7, но­ніуса 8 і мікрометричної подачі 9. Додатковий кутник 4 призна­чений для вимірювання кутів до 90°. При вимірюванні кутів понад 90° він знімається.

Кутоміри

Кутоміри

Є кутоміри (рис. 102, б), що служать для вимірювання зовнішніх і внутрішніх кутів. Вони складаються з основи 1 у формі зрізаного півдиска з градусною шкалою, лінійки основи 2, сектора 3, сто­пора 4, кутника 5, знімної лінійки б, держака 7, ноніуса 8 і мікро­метричної подачі 9. У такому вигляді кутомір дає змогу вимірю­вати кути від 0 до 50°. Для вимірювання кутів від 50 до 190° кут­ник 5 знімають, а замість нього встановлюють лінійку 6. При ви­мірюванні кутів від 190 до 230° в держак 7 встановлюють кутник 5 без лінійки. Кути від 230 до 320° вимірюють без лінійки і кутника. Будова кутомірного ноніуса аналогічна будові ноніуса штанген­інструмента.

Зберігання вимірювальних інструментів

Щоб провадити вимірювання з достатньою точністю, необхідно забезпечити належне зберігання вимірювального інструмента та догляд за ним.

Наявність на інструменті подряпин, забоїн, іржі зменшує точ­ність його або робить зовсім непридатним для вимірювання. Тому слюсар повинен після закінчення роботи з вимірювальним інстру­ментом протерти останній спочатку чистою сухою серветкою, а потім трохи промасленою м’якою ганчіркою.

Шаблони, кутники, лінійки і т. п. треба зберігати у шафах на поличках або розвішувати на стінках на спеціально призначених дошках. Інструмент підвищеної точності — штангенциркулі, мікро­метри, індикатори та інші інструменти — треба зберігати у спеці­ально призначених для них коробках, які закриваються кришками.

У приміщенні, де зберігаються інструменти, повинна бути по можливості стала температура (нормальною температурою вва­жається 18—20°).

Слід стежити, щоб інструмент не нагрівався сонячним промін­ням або опалювальними приладами.

Запитання для повторення

  1. Які контрольно-вимірювальні інструменти ви знаєте?
  2. Поясніть призначення будову та користування масштабною лінійкою і складаним метром.
  3. Які ви знаєте види штрихових інструментів?
  4. Поясніть призначення будову і користування штангенциркулями з точ­ністю вимірювання 01 і 002 мм.
  5. Що таке ноніус і як він побудований?
  6. Які інструменти побудовані за принципом штангенциркуля?
  7. Поясніть призначення будову і користування мікрометром.
  8. Як побудований штихмас?
  9. Для чого призначений штихмас та як ним користуються?
  10. Для чого та як саме застосовують еталонні плитки?
  11. Для чого призначені кутоміри?
  12. Яке призначення індикатора? Поясніть його будову та як ним користу­ватися.
  13. Яким інструментом перевіряють різь?
  14. Як треба зберігати контрольно-вимірювальний інструмент?