Виправляння металів

Під час прокатки і внаслідок інших причин на металевих заго­товках, штабовому, листовому і прутковому матеріалі утворюються нерідко вм’ятини, жолоблення, вигини. Їх усувають слюсарною операцією, що називається виправлянням. Виправляння погнутих стержнів, листів, сортового прокату провадять або вручну, або за допомогою правильних, правильно-згинальних і листоправильних машин в холодному, рідше гарячому (для особливо великих заготовок) стані. Холодне виправляння продуктивніше, ніж гаряче, але воно призводить до утворення тріщин, внаслідок крихкості металу.

Литих чавунних деталей не виправляють. Деталі, що підда­вали цементації з наступним гартуванням, виправляють так само, як і сирі заготовки.

При виправлянні вручну оброблювані деталі краще нагрівати, якщо це можливо, що полегшує працю слюсаря, запобігає появі тріщин і внутрішніх напружень у металі.

Для ручного виправляння потрібні правильна плита, ковадло, кувалди, молотки, кліщі, різні підкладки. Виправляння провадять ударами молотка або кувалди по місцю прогину. Якщо деталь велика, її тримає кліщами на плиті підсобний робітник. Якщо ж деталь тримають без кліщів, на руках повинні бути рукавиці.

Якщо нема правильної плити, виправляння можна іноді прова­дити на щільному, злегка зволоженому грунті. Вдавлюючись в грунт, деталь надає йому форми підкладки і мало вібрує під час ударів.

В складеній конструкції або на машині виправляти деталі не можна, бо удари молотком викликають послаблення в з’єднаннях і появу внутрішніх напружень. Якщо ж необхідно виправити деталь в такому місці, треба застосовувати як опору для виправляння пере­носне ковадло, кусок рейки або металу, які сприйматимуть удар під час роботи.

При виправлянні треба пам’ятати, що сильні удари легким молотком дають вм’ятини в місці удару, але не виправляють про­гину. Отже, вм’ятини треба виправляти сильними ударами важкого молотка.

При виправлянні вручну по заготовці ударяють, як правило, бойком молотка, причому ударяти треба опуклою його частиною, бо якщо бити по заготовці ребром бойка на оброблюваній поверхні можуть залишитися вибоїни, вм’ятини (рис. 103, а). Виправляючи штабовий метал, використовують іноді і носок молотка, але в такому разі ударяти ним сильно не можна, бо на поверхні заготовки зали­шатимуться вм’ятини.

Як виправити метал

Як виправити метал

Виправляння найчастіше роблять стальним молотком (рис. 103,6).

Коли оброблену поверхню виправляють стальним молотком, на неї накладають прокладку з кольорового металу і по ній вже нано­сять удари.

Частіше для виправляння деталей з обробленою поверхнею за­стосовують більш м’які латунні, мідні чи свинцеві молотки. Ці молотки використовують і для виправляння тонких стальних ви­робів і деталей із сплавів та кольорових металів.

Виправляння штабового металу

Виправляння штабового металу

Виправляння штабового металу (рис. 105)

а — виправляння стальної штаби на плиті, б — перевірка на око, в — по­ложення рук при виправлянні.

Штабу кладуть на плиту і, повертаючи заготовку, ударяють по опуклостях, доки штаба не випрямиться (рис. 105, а). Сила ударів залежить від величини викривлення штаби: чим товша і більш погнута штаба, тим сильніше по ній треба ударяти. В міру виправляння штаби силу удару слід зменшувати. Остаточне виправляння її провадиться легкими ударами при частому повертанні її з боку на бік.

Результати виправляння перевіряють на око (рис. 105, б). Якщо потрібна висока точність, можна перевіряти результати за допомогою перевірної лінійки або на розмічальній плиті.

Коли буде виправлена ширша сторона штаби, її повертають на ребро і виправляють знову ж таки спершу сильними, потім слабшими ударами, причому, перевертають штабу з ребра на ребро після кожного удару (рис. 105, в).

Виправляння тонкої стальної штаби

Виправляння тонкої стальної штаби

Інакше виправляють тонку штабову сталь. Опуклості на ній обводять крейдою, кладуть штабу на плиту чи ковадло і вдаряють біля опуклостей часто, але не сильно. Місця ці розтягуються, і заготовка вирівнюється.

Якщо, наприклад, треба виправити ввігнуту заготовку з тонкої штабової сталі, то не можна ставити її ребром на плиту і бити мо­лотком по опуклій стороні, бо від цього викривлена смуга буде вигинатись, а місця, що стикаються з правйльною плитою, згинатимуться. Таку заготовку треба притиснути до плити рукою і уда­ряти молотком по краю площини з ввігнутого боку в напрямку до середини. В міру переходу до верхнього краю штаби ударяти треба частіше, але легше.

Виправляння провадять доти, доки ввігнута кромка штаби не випрямиться під лінійку (рис. 106 а, б).

Виправляння матеріалів з різним перерізом

Часто доводиться виправляти деталі і матеріали з різним пере­різом — прямокутним, круглим, квадратним, а також кутову сталь, прутковий матеріал та ін.

Короткі прутки виправляють на правильній плиті ударами молотка по викривлених місцях. Коли пруток вирівняється, йому надають прямолінійності легкими ударами по всій його довжині причому пруток весь час перевертають на плиті.

Дріт або довгі прутки виправляють у спеціальному обертовому пристрої. Прямолінійність пруткового матеріалу перевіряють на око або за величиною просвіту між прутком і правильною плитою.

Для виправляння складних деталей необхідно мати гвинтовий або гідравлічний прес. Під пресом виправляють матеріал в холод­ному стані, застосовуючи підкладки-опори, які за своєю формою відповідають профілю деталі.

Якщо преса немає, виправляння провадять вручну. Невеликі деталі виправляють в холодному стані. Деталі з великим перерізом виправляють в нагрітому стані.

Виправляння погнутих валів

Виправляння погнутих валів

В складеній конструкції зручно нагрівати деталь, що підлягає виправлянню, полум’ям зварювального пальника. Прогрівати місця виправляння треба рівномірно, не допускаючи перегріву і оплав­лення металу. При цьому треба додержувати правил протипожежної безпеки.

Невеликі погнуті вали виправляють на ручному гвинтовому пресі (рис. 107, а). Місця прогинів позначають в центрах крейдою (рис. 107, 6). Вал встановлюють на призмі преса так, щоб прогин був спрямований вгору, а між призмами була відстань 15—20 см. Потім натискують гвинтом на вигнуту частину вала і виправляють її. Якщо вал має значні вигини, їх треба перед виправлянням на­гріти. Вали в процесі виправляння перевіряють в центрах.

При виправлянні загартованих деталей треба стежити за тим, щоб під час ударів деталь була щільно притиснута до плити, бо через крихкість заготовки вона може розколотись або тріснути. По загартованих заготовках треба ударяти легко, але часто.

Як виправити кутник

Як виправити кутник

Якщо треба, наприклад, виправити кутник, в якому після гар­тування внутрішній кут вийшов збільшеним або зменшеним, на­самперед перевіряють прямолінійність ребер і площин кутника. Якщо на кутнику є викривлення по площині чи ребру, треба по­класти його на плиту опуклістю вниз, притиснути до плити рукою і ударяти молотком по западині спочатку посередині, переходячи поступово до країв. Удари повинні бути правильні, не сильні.

Коли поверхня набуде прямолінійного положення, приступають до виправляння кута. Якщо внутрішній кут зменшений, ударяють молотком по площині кутника з боку внутрішнього кута, почи­наючи від його вершини (рис. 108, а). Якщо внутрішній кут збіль­шений, ударяти треба біля зовнішніх ребер, з боку зовнішнього кута (рис. 108, б).

В результаті виправ­ляння ребра кутника наберуть правильної форми і кути дорівню­ватимуть 90°.

Якість виправляння складних деталей пере­віряють шаблоном, вирі­заним з листового мета­лу по заданих контурах. Прямолінійні деталі пе­ревіряють лінійкою,

Плоскі — на перевірній плиті. Круглі деталі, вали, що мають центрові отвори, перевіряють, встановлюючи їх на центри вер­статів з наступним їх обертанням. Деталі, які не мають центро­вих отворів, перевіряють, прокочуючи їх по гладкій плиті. При відсутності прогинів просвіту під час прокочування не буде.

Виправляння металу слід провадити на надійних підкладках, що виключають можливість зіскакування заготовки під час удару. Тримати матеріал при виправлянні треба тільки ковальськими кліщами.

Механізми для виправляння металу

Для виправляння сортового і профільного прокату, а також оброблених осей, валів, шпинделів, які пожолобилися після тер­мічної обробки чи інших операцій, застосовують правильно-згинальні машини. Виправляння на таких машинах провадиться шляхом натискування повзуна на деталь, що лежить на двох опорах. Як правильно-згинальні машини використовують гвинтові, криво­шипні, рейкові, важільні і гідравлічні преси.

Для виправляння круглих деталей на машинах монтують спе­ціальні центри, на які встановлюється деталь. При натиску повзуна центри відходять, дозволяючи деталі лягти на опори.

Для виправляння погнутих або пожолоблених металевих листів застосовують листоправильну машину. Є гідравлічні листоправильні машини, на яких матеріал виправляється шляхом розтягнення до появи залишкових деформацій, і валкові машини. Валкові листо­правильні машини мають певну кількість (до 21) валків для ви­правлянню матеріалу.

Для виправляння прокату і труб необмеженої довжини засто­совують роликові сортоправильні машини. Вони мають 5—9 роликів, які обертаються на паралельних осях. Працює машина за таким же принципом, як і листоправильна.

Для виправляння круглого прокату, труб і оброблених валів постійного діаметра служать правильні машини з косо розташова­ними роликами гіперболоїдної форми, які або обертаються навколо нерухомих осей, або розташовані в обертовій рамі.

Деталь закріплюється у візку і дістає поздовжню подачу вна­слідок косого розташування роликів.

Такі машини одночасно з виправлянням полірують оброблю­вані вали шляхом обкатування.

Є дротоправильні машини для виправляння дроту діаметром 0,5—16 мм. Вони мають кільця, ексцентрично укріплені в рамі, яка швидко обертається. Дріт протягується через кільця парою обертових роликів і при цьому виправляється.

Швидкість виправляння ротативних сортоправильних машин— від 30 до 90 м на хвилину.

Правила техніки безпеки під час виправляння

  1. Під час виправляння металу необхідно застосовувати справ­ний інструмент.
  2. Треба стежити за тим, щоб бойки молотків не мали тріщин і забоїн, а ручка була міцно насаджена на молоток і розклинена.
  3. Всі пристрої та інструменти для виправляння металу не повинні мати тріщин, тому що під час роботи від несправного інстру­мента можуть відлетіти частинки і поранити робітника.
  4. Треба бути обережним біля листоправильних машин, машин для гнуття та пристроїв для виправляння дроту.

Запитання для повторення

  1. Що називається виправлянням металу та з якою метою воно застосовується?
  2. Який інструмент застосовують для виправляння металу?
  3. Що називається рихтуванням металу?
  4. Як треба виправляти листовий матеріал?
  5. Як виправляють штабовий матеріал?
  6. Як виправляють матеріал з різним перерізом кутову сталь та ін.
  7. Як виправляють невеликі погнуті вали?
  8. Як виправляють загартовані деталі?
  9. Які механізми застосовують для виправляння металу?
  10. Яких правил техніки безпеки треба додержувати під час виправляння металу?